1Дев’ятого року царювання його (Седекії), десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалиму, і взяв був в облогу його, і насипав довкола нього вала.
2І було місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.
3Дев’ятого дня місяця посилився голод у місті, і не було хліба для народу краю.
4І захопили місто, і всі вояки повтікали вночі дорогою до брами, поміж двома мурами, що біля царського саду; а халдеї стояли довкола міста, і цар утік дорогою на рівнину.
5І погналося військо халдеїв за царем, і наздогнали його на рівнинах Єрихонських, і все військо його розпорошилося від нього.
6І взяли царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли, і там звершили над ним суд.
7І синів Седекії закололи перед його очима; а самому Седекії вибрали очі, і закайданили його, і відвели його до Вавилону.
8П’ятого місяця, сьомого дня місяця, тобто дев’ятнадцятого року Навуходоносора, царя вавилонського, прийшов до Єрусалиму Невузарадан, старший царської охорони, служник вавилонського царя.
9І спалив дім Господній і дім царів, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спопелив вогнем;
10І мури довкола Єрусалиму зруйнувало військо халдейське, яке було у старшини охоронців царя.
11А решту народу, яка залишилася в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузарадан, старший царської охорони.
12Тільки небагатьох із бідноти краю залишив старший охоронців робітниками у виноградниках і землеробами.
13І стовпи мідні, котрі були біля дому Господнього, і підпори, і море мідне, котре в домі Господньому, поламали халдеї, і віднесли мідь їхню до Вавилону.
14І тарелі, і лопатки, і ножі, і ложки, і всі посудини мідні, котрі використовували під час служіння, забрали.
15І кадильниці, і чаші, що було золоте і що було срібне, забрав старший охоронців.
16Стовпи числом два, море одне, і підпори, котрі зробив Соломон у дім Господній, – міді у всіх цих речах не було ваги.
17Вісімнадцять ліктів заввишки ці стовпи, вінець на ньому мідний, а висота вінця – три лікті, і ґратки і гранатові яблука довкола вінця – все мідне. Те саме й на другому стовпі з ґратками.
18І взяв старший охорони Сераю, першосвященика, і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порога.
19А з міста взяв він одного євнуха, що був старшиною над військом, та п’ять чоловіків із тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, головного військових загонів, що записував народ краю до військових відділів, і шістдесят чоловіків з народу краю, що були у місті.
20І взяв їх, забрав їх Невузарадан, старший охорони, і відвів їх до царя вавилонського, до Рівли.
21І вразив їх цар вавилонський, і умертвив їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання зі своєї землі.
22А над народом, який залишався на землі Юдиній, котрого лишив Навуходоносор, цар вавилонський, – над ним настановив старшиною Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23Коли зачули всі військові старшини, вони і люди їхні, що цар вавилонський настановив старшиною Ґедалію, то прийшли до Ґедалії в Міцпу, а саме: і Ізмаїл, син Нетанії, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдеям, оселяйтесь на землі, і служіть цареві вавилонському, і буде вам добре.
25Але сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського коліна, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, – і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26І підвівся увесь народ, від малого аж до великого, та старшини війська, і пішов на Єгипет, тому що боявся халдеїв.
27І сталося тридцять сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув’язнення.
28І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трон царів, що були з ним у Вавилоні.
29І перемінив тюремну одежу його, і він завжди мав поживу в нього, упродовж всіх днів життя його.
30І утримування його, утримування постійне його видавали йому від царя, день у день, упродовж днів життя його.