1За днів його виступив Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому служником три роки, але потім збунтувався проти нього.
2І посилав на нього Господь полчища халдеїв, і полчища сирійців, і полчища моавські, та полчища синів Аммона. І послав їх на Юду, щоб погубити його за словом Господа, котре Він вирік через служників Своїх, пророків.
3За наказом Господа сталося це з Юдою, щоб відкинути його від Себе за гріхи Манасіїні, за все, що він учинив.
4І за кров безневинну, котру він пролив, наповнивши Єрусалим кров’ю невинною; Господь не захотів простити.
5Решта Єгоякимових діянь, та все, що він робив, – написане в Літописі царів Юдиних.
6І спочив Єгояким із батьками своїми, і зацарював Єгояхім, син його, замість нього.
7Цар єгипетський не виходив більше із країни своєї, тому що взяв цар вавилонський все, від потоку єгипетського до річки Єфрат, що належало цареві єгипетському.
8Вісімнадцять років було Єгояхінові, коли він зацарював, і царював три місяці у Єрусалимі: ім’я матері його Нехушта, донька Елнатана, з Єрусалиму.
9І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
10Того часу підступили служники Навуходоносора, царя вавилонського, до Єрусалиму, і зазнало місто облоги.
11І прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до міста, коли служники його чинили облогу його.
12І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до царя вавилонського, він і матір його, і служники його, і князі його, і євнухи його, – і взяв його цар вавилонський восьмого року свого царювання.
13І вивіз він звідти всі скарби Господнього дому і дому царського; і поламав, як сказав Господь, всі золоті посудини, котрі Соломон, цар Ізраїля, зробив у храмі Господньому.
14І виселив увесь Єрусалим, і всіх князів, і все хоробре військо, – десять тисяч було переселених, – і всіх теслів, і ковалів, ніхто не залишився, окрім бідного народу краю.
15І переселив він Єгояхіна до Вавилону, і матір царя, і дружин царя, і євнухів його, і мужніх краю вивів на поселення з Єрусалиму до Вавилону.
16І все військо, числом сім тисяч, і художників і будівельників тисячу, усіх хоробрих, які ходили на війну, вивів цар вавилонський на поселення до Вавилону.
17І настановив цар вавилонський царем Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім’я його на Седекію.
18Двадцять і один рік було Седекії, коли зацарював, і одинадцять літ царював у Єрусалимі: ім’я матері його – Хамуталь, донька Єремії з Лівни.
19І чинив він лихе в очах Господніх – у всьому так, як чинив Єгояким.
20Гнів Господній був над Єрусалимом і над Юдою, доки Він не відкинув їх від Себе. І Седекія повстав супроти царя вавилонського.