1Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював Осія, син Елин, в Самарії, над Ізраїлем, і царював дев’ять літ.
2І учиняв він лихе в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, котрі були перед ним.
3Супроти нього виступив Салманасар, цар асирійський, і Осія став підданим йому і дав йому дарунки.
4І виявив цар асирійський змову Осії, оскільки він посилав послів до Со (до Ситора) царя єгипетського і не давав асирійському цареві данини, що робив перед тим щороку. І взяв його цар асирійський під варту і ув’язнив його у в’язничному домі.
5І пішов цар асирійський на всю землю, і наблизився до Самарії, і тримав її в облозі три роки.
6Дев’ятого року Осії захопив цар асирійський Самарію, і переселив ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
7Коли почали грішити сини Ізраїлеві перед Господом, Богом своїм, Котрий вивів їх із єгипетської землі, з-під руки фараона, царя єгипетського, і почали шанувати інших богів,
8І почали вчиняти за звичаями народів, котрих прогнав Господь від синів ізраїлевих, і за звичаями царів ізраїльських, як учиняли вони.
9І чинили сини Ізраїлеві небажане Господові, Богові своєму, і спорудили собі підвищення в усіх містах своїх, починаючи від сторожової вежі до укріпленого міста.
10І поставили в себе статуї і зображення Астарти на всілякому високому пагорбі, і під всіляким тінявим деревом.
11І вершили там кадіння на всіх підвищеннях, як ті народи, котрих прогнав од них Господь, і вдавалися до поганих справ, які гнівили Господа,
12І служили ідолам, про яких говорив їм Господь: Не робіть цього!
13Тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усілякого ясновидця, застерігав Ізраїля і Юду, говорячи: Одверніться від лихих шляхів ваших, і дотримуйтеся заповідей Моїх, настанов Моїх, за всім ученням, котре Я заповідав батькам вашим і котре Я передав вам через служників Моїх, пророків.
14Але вони не слухали і ожорсточували шию свою, як була шия їхніх батьків, котрі не вірили в Господа, Бога свого.
15І зневажили настанови Його, і заповіта Його, котрого Він ухвалив з батьками їхніми, і одкровення Його, котрими Він застерігав їх, і пішли за марнотами і стали марнотними, за народами довколишніми, про яких Господь заповідав їм, щоб не чинили так, як вони;
16І залишили всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі зображення двох телят з литва, і зробили Астарту, і поклонялися всьому війську небесному і служили Баалові.
17І переводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили і чарували чарами, і віддавалися тому, щоб чинити небажане в очах Господніх і гнівити Його.
18І вельми розгнівався Господь на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не лишилося жодного, окрім одного коліна Юдиного.
19І Юда також не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і вчиняв за звичаями ізраїльтян, як учиняли вони.
20І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, і упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.
21Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
22І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них.
23Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю його в Асирію, де він і донині.
24І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Хамату, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її.
25І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх.
26І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.
27І наказав цар асирійський і сказав: Відправте туди одного із священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і замешкає там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.
28І прийшов один із священиків, котрих виселили із Самарії, і мешкав у Бет-Елі, і він навчав їх, як шанувати Господа.
29Причому, зробив кожний народ своїх богів, і поставив у капищах узвишшя, які спорудили самаряни, – кожний народ у своїх містах, де вони живуть.
30Вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а хаматяни зробили Ашіму,
31Іввійці зробили Нівхаза і Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх у вогні Адраммелехові і Анаммелехові, сефарваїмським богам.
32А тим часом, шанували й Господа, і вчинили у себе священиків підвищень з-поміж себе, і вони служили в них у капищах на підвищеннях.
33Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаями народів, з-поміж котрих оселили їх.
34Аж донині чинять вони за давніми своїми звичаями: Не бояться Господа, і не чинять за настановами і за обрядами, і за законами, і за заповідями, котрі заповідав Господь синам Якова, котрому дав Він ім’я Ізраїля.
35І склав Господь з ними заповіта і заповідав їм, говорячи: Не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте пожертви їм;
36Але Господа, Котрий вивів вас із єгипетської землі силою великою і раменом потужним, Його шануйте, і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте пожертви.
37І настанови, і приписи, і закона, і заповіді, котрі Він написав вам, прагніть виконувати упродовж усіх днів, і не шануйте богів інших.
38І заповіта, котрого Я склав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших;
39Тільки Господа, Бога вашого, шануйте, і Він визволить вас від руки всіх ворогів ваших.
40Але вони не послухали, а вчиняли за своїми попередніми звичаями.
41Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та навіть діти їхні і діти дітей їхніх донині вчиняють так само, як учиняли батьки їхні.