1Тридцять шостого року царювання Аси, пішов Баша, Ізраїлів цар, супроти Юди, і розпочав будувати Раму, щоб не дозволити нікому ні виходити від Аси, царя Юдиного, ні приходити до нього.
2І виніс Аса срібло і золото із скарбниць дому Господнього і з дому царського, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
3Спілка нехай же буде між мною і тобою, як була між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібла і золота; піди, розірви спілку свою з Башею, царем Ізраїля, щоб він відступив од мене.
4І послухав Бен-Гадад царя Асу, і послав старшин свого війська, котрі були в нього, супроти міст ізраїльських, і вони спустошили Іййона, і Дана і Авел-Маїма і всі припаси в містах Нафталі.
5І коли зачув про те Баша, то припинив будувати Раму і припинив працю свою.
6А цар Аса зібрав усього Юду, і вони вивезли з Рами каміння й дерева, котрі використовував Баша для будови, – і спорудив із них Геву та Міцпу.
7Того часу прийшов Ханані ясновидець до Аси, царя Юдиного, і сказав йому: Через те, що ти покладався на царя сирійського і не покладався на Господа, Бога твого, тому й порятувалося військо царя сирійського від руки твоєї.
8Хіба не були ефіопи та лівійці із силою війська значнішою, з колісницями і вершниками численними? Та оскільки ти покладався на Господа, то Він віддав їх у руку твою.
9Бо очі Господа оглядають всю землю, щоб підтримати тих, чиє серце уповні віддане Йому. Нерозумно ти вчинив зараз. Через те віднині будуть у тебе війни.
10І розгнівався Аса на пророка, і вкинув його до в’язниці, бо через це був роздратований і мав гнів на нього; учиняв Аса тісноти деяким з народу того часу.
11І ось, діяння Аси, перші і останні, описані в Книзі царів Юдиних та ізраїльських.
12І занедужав Аса тридцять дев’ятого року свого царювання на ноги, і хвороба його сягнула горішніх частин тіла, але він, хворіючи, звертався не до Бога, а до лікарів.
13І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.
14І поховали його в гробниці, котру він спорудив для себе в місті Давидовому; і поклали його на ложі, котре виповнили духмянами і різноманітними удатними мазями і спалили їх для нього величезну кількість.