1Тоді на Азарію, сина Оведового, злинув Дух Божий.
2І вийшов він назустріч Асі, і сказав йому: Послухайте мене, Асо, і увесь Юдо та Беньяміне: Господь з вами, коли ви з Ним; і якщо не будете шукати Його, Він залишить вас.
3Багато днів Ізраїль був без істинного Бога, і без священика навчителя, і без Закону.
4Та коли він навернувся в тіснотах своїх до Господа, Бога Ізраїлевого, і став шукати Його, Він дав їм знайти Себе.
5За тих часів не було миру ні тому, що виходить, ані тому, що входить; бо великі заворушення були у всіх мешканців країн.
6Народ воював з народом, і місто з містом; тому що Бог викликав в них замішання всіляким лихом.
7Але ви міцнійте, і нехай не знесилюються ваші руки; бо нагорода буде за діяння ваші.
8Коли зачув Аса слова ці і пророцтво сина Оведового, пророка, то збадьорився і повикидав мерзенних ідолів з усього краю Юдиного та Беньямінового і з міст, котрі він здобув на Ефраїмовій горі, і поновив жертовника Господнього перед притвором Господнім.
9І зібрав усього Юду і Беньяміна і переселенців, які мешкали з ними – від Ефраїма і Манасії, і Симеона; тому що багато з Ізраїля перейшли до нього, коли побачили, що Господь, Бог його, з ним.
10І зібралися в Єрусалимі третього місяця, п’ятнадцятого року зацарювання Аси;
11І принесли того дня пожертву Господові із здобичі, котру привели, з великої худоби сімсот, і з дрібної – сім тисяч.
12І прилучилися вони до заповіту, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, від усього серця свого, і від усієї душі своєї;
13А кожний, хто не буде шукати Господа, Бога Ізраїлевого, мусить померти, чи то малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка.
14І присягалися Господові голосно, із вигуками, і при звуках сурм та рогів.
15І радів увесь Юда за цю присягу, бо від усього серця свого присягалися і ретельно шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І дав їм Господь спокій з усього довкілля.
16І навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царського чину за те, що вона вчинила ідола для діброви. І поскидав Аса ідолів її, і порубав на цурки і спалив на долині Кедрона.
17І хоч підвищення не відмінили в Ізраїлі, зате серце Аси було уповні віддане Господові упродовж усіх днів його.
18І вніс він посвячене батьком його і своє посвячене у дім Божий, срібло, і золото, і посудини.
19І не було війни до тридцять п’ятого року царювання Аси.