1А филистимляни взяли Божого Ковчега і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
2І взяли филистимляни Ковчега Божого, і занесли його до храму Даґона і поставили біля Даґона.
3А наступного дня вранці підвелися ашдодяни, аж ось, Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім Ковчегом! І взяли вони Даґона і поставили його на його місце.
4А наступного дня підвелися вони вранці, аж ось, Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім Ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, – тільки тулуб Даґонів лишився при ньому.
5А тому жерці Даґонові і всі, хто входив до капища Даґонового в Ашдоді, не ступають на поріг Даґонів аж до цього дня.
6І затяжіла рука Господня над ашдодянами, і Він уражав їх, і покарав їх болючими наростами, в Ашдоді і в околицях його.
7І побачили те ашдодяни, і сказали: Нехай не залишиться у нас Ковчег Бога Ізраїлевого; бо важка рука Його і для нас, і для Даґона, бога нашого.
8І послали, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, і сказали: Що нам учинити з Ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали: Нехай Ковчег Бога Ізраїлевого перейде до Ґату. І вони перенесли Ковчега Бога Ізраїлевого до Ґату.
9По тому, як відправили його, була рука Господа супроти міста, – жах вельми великий, – і вразив Господь мешканців міста від малого до великого, і з’явилися на них нарости.
10І відіслали вони Ковчега Божого до Екрону; і коли прийшов Ковчег Божий до Екрону, заволали екроняни, говорячи: Принесли до нас Ковчега Бога Ізраїлевого, щоб вигубив нас і народ наш.
11І послали, і зібрали всіх володарів филистимських, і сказали: Відішліть Ковчега Бога Ізраїлевого; нехай він повернеться на своє місце, щоб не вигубив він нас і народу нашого. Бо смертельний жах був у всьому місті, і Божа рука вельми затяжіла на них.
12І ті, котрі не вмерли, уражені були наростами, так що зойк у місті підносився до небес.