1І було слово Самуїлове до всього Ізраїля. І виступили ізраїльтяни супроти филистимлян на війну, і отаборилися при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.
2І вишикувалися филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій стався й ізраїльтяни зазнали поразки від филистимлян, котрі забили на полі бою близько чотирьох тисяч вояків,
3То прийшов народ у табір, і сказали старшини Ізраїлеві: За що уразив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмемо собі із Шіло Ковчега Заповіту Господнього, і він піде серед нас, і врятує нас од руки ворогів наших.
4І послав народ до Шіло, і принесли звідти Ковчега Заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах; а при Ковчезі Заповіту Божого були й обидва сини Ілієві, Хофні і Пінхас, з Ковчегом Заповіту Божого.
5І коли Ковчег Заповіту Господнього з’явився у таборі, то увесь Ізраїль заволав так голосно, що земля стогнала.
6І почули филистимляни шум од вигуків і сказали: З якої причини такі голосні вигуки у таборі євреїв? І довідалися, що Ковчег Заповіту Господа з’явився у таборі.
7І настрашилися филистимляни, бо сказали: Бог той прийшов до них у табір. І сказали: Горе нам! Бо не траплялося подібного ні вчора, ні третього дня.
8Горе нам! Хто визволить нас від руки цього могутнього Бога? Це – той Бог, Котрий уразив єгиптян всілякими карами в пустелі.
9Зміцніться і будьте мужні, филистимляни, щоб вам не потрапити у рабство до євреїв, як вони у вас у рабстві; будьте мужніми і – воюйте з ними!
10І кинулися в бій филистимляни, і зазнали поразки ізраїльтяни, і кожний втікав до свого шатра, і була поразка вельми велика, і впало ізраїльтян тридцять тисяч піших.
11І Ковчег Божий був захоплений, і два сини Іліїєві, Хофні та Пінхас, полягли.
12І побіг один беньямінівець з поля бою, і прийшов до Шіло того ж дня; одежа на ньому була розідрана, і порох на голові його.
13Коли прийшов він, Ілій сидів на стільці при дорозі і дивився, бо серце його тремтіло за Ковчега Божого. І коли чоловік той прийшов і оголосив у місті, то голосно заволало все місто.
14І почув Ілій звуки волання і сказав: З якої причини такий ґвалт? І тієї ж миті підійшов чоловік той, і повідав Ілієві.
15Ілій мав тоді дев’яносто вісім літ, і очі його померкли, і він уже не міг бачити.
16І сказав той чоловік Ілієві: Я прийшов із табору, сьогодні ж я втік із поля бою. І сказав Ілій: Що сталося, сину мій?
17І відповідав вісник і сказав: Ізраїль бігцем відступив перед филистимлянами, і поразка велика сталася в народі, і обидва сини твої, Хофні й Пінхас, загинули, і Ковчега Божого захопили вороги.
18Коли згадав він про Ковчега Божого, Ілій упав зі стільця навзнак біля брами, зламав собі хребта й помер; бо він був застарим і важким. А був він суддею Ізраїля сорок років.
19А невістка його, дружина Пінхаса, була вагітна й близька до пологів. І коли почула вона вістку про захоплення Ковчега Божого, і про смерть свекра свого і чоловіка свого, то впала на коліна і породила, бо озвався в ній біль її.
20І коли помирала вона, жінки, які стояли біля неї, говорили їй: Не бійся, ти породила сина. Але вона не відповідала і не звертала уваги.
21І назвала немовля Іхавод, кажучи: Відійшла слава від Ізраїля, з тієї миті, як захопили Ковчега Божого. Бо почула про захоплення Божого Ковчега, і про тестя свого та про чоловіка свого,
22Та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо захопили Ковчега Божого.