1І сказав Самуїл Саулові: Господь послав мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем; тепер підкорися голосові Господньому.
2Так говорить Господь Саваот: Пригадав Я те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, як він перетнув йому шлях, коли він виходив з Єгипту.
3Тепер іди і завдай поразки Амаликові, і винищ усе, що в нього; і не змилосердишся над ним, але зрокуй на смерть від чоловіка до дружини, від підлітка до грудного немовляти, від бика до вівці, від верблюда до віслюка.
4І зібрав Саул народ, і нарахував їх у Телаїмі двісті тисяч ізраїльтян піших, і десять тисяч із коліна Юдиного.
5І дійшов Саул до міста Амаликового і вчинив засідку в долині.
6І сказав Саул кенеянам: Ходіть, відокремтеся, вийдіть з-поміж Амалика, щоб мені не винищити вас із ним; бо ви вчинили милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремилися кенеяни з-поміж Амалика.
7І розгромив Саул Амалика від Хавіли аж до околиць Шуру, що навпроти Єгипту.
8І Аґаґа, царя амаликового, захопив живим, а народ увесь прокляв і винищив мечем.
9Але Саул і народ помилували Аґаґа, амаликського царя, і найкращих з овечок і биків, і вгодованих ягнят, і все гарне, і не хотіли винищити, а все маловартісне і худе винищили.
10І було слово Господнє до Самуїла таке:
11Шкодую, що настановив Я Саула на царя; бо він одвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І засмутився Самуїл, і прикликŚв Господа цілу ніч.
12І підвівся Самуїл рано-вранці і пішов назустріч Саулові. І повідали Самуїлові, що Саул ходив на Кармел, і там поставив собі пам’ятника, і зійшов у Ґілґал.
13Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: Благословенний ти у Господа; я виконав слово Господнє.
14І сказав Самуїл: А що це за мекання овечок у вухах моїх і ревіння биків, котре я чую?
15І сказав Саул: Привели їх від Амалика, оскільки народ змилостивився над кращими з овець і биків для пожертви Господові, Богові твоєму; а решту ми винищили.
16І сказав Самуїл Саулові: Зажди, я скажу тобі, що сказав мені Господь уночі. І сказав йому Саул: Говори!
17І сказав Самуїл: Чи не малим ти був в очах своїх, коли став вождем колін Ізраїлевих, і Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем?
18І послав тебе Господь у дорогу, сказавши: Іди, і вчиниш заклятими нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, доки ти не вигубиш їх.
19Навіщо ж ти не підкорився голосові Господньому, і кинувся на здобич, і вчинив лихе перед очима Господа?
20І сказав Саул Самуїлові: Я дослухався голосу Господа і рушив у дорогу, куди послав мене Господь, і привів Аґаґа, царя амаликського, а Амалика знищив.
21А народ із здобичі, з овечок і з биків, узяв найкраще із здобичі, для жертвоприношення Господові, Богові твоєму, в Ґілґалі.
22І відповідав Самуїл: Невже приношення усеспалення і пожертви настільки приємні Господові, як послух голосові Господньому? Послух кращий пожертви і слухняність краща від лою баранів.
23Бо непокора – то є такий самий гріх, як гріх ворожбитства, і свавілля – як провина та служіння ідолам. Через те, що ти знехтував словом Господнім, Він також знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
24І сказав Саул Самуїлові: Згрішив я, бо переступив заповіді Господні і слово твоє; але я боявся народу і підкорився голосові його.
25А тепер зніми з мене гріха мого і повернися зі мною, щоб я поклонився Господові;
26І відповідав Самуїл Саулові: Не повернуся я з тобою, тому що ти знехтував словом Господнім, і Господь знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
27І обернувся Самуїл, щоб відійти. Але Саул схопив його за полу одежі і розідрав її.
28Тоді сказав Самуїл: Нині відірвав Господь царство Ізраїлеве від тебе, і віддав його ближньому твоєму, кращому за тебе.
29І не скаже неправди, і не буде каятися Сильний Ізраїлів, бо не людина Він, аби каятися Йому.
30І сказав Саул: Я згрішив, але вшануй мене нині перед старшиною народу мого і перед Ізраїлем, і повернися зі мною, і я поклонюся Господові, Богові твоєму.
31І повернувся Самуїл за Саулом, і вклонився Саул Господові.
32Відтак сказав Самуїл: Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І підійшов до нього Аґаґ, тремтячи, і сказав Аґаґ: Справді, гіркота смерти минулася?
33Але Самуїл сказав: Як меч твій позбавив жінок дітей, так мати твоя поміж жінками нехай позбавлена буде сина. І розітнув Самуїл Аґаґа перед Господом в Ґілґалі.
34І відійшов Самуїл до Рами, а Саул пішов до себе додому, до Ґів’ї Саулової.
35І більше не бачився Самуїл із Саулом до дня своєї смерти. Але сумував Самуїл за Саулом, бо Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.