1Так само й ви, дружини чоловіків підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб навіть ті із них, котрі не підкоряються слову, поведінкою своїх дружин без слова надбані були,
2Коли побачать ваше чисте життя у страхові Божому.
3Нехай же буде прикрасами вашими не зовнішнє заплітання волосся, не золоті оздоби, чи ошатне вбрання,
4Але утаємничена людина в серці у нетлінній красі упокореного і мовчазного духа, що вельми дороге перед Богом.
5Бо колись ті ж таки святі дружини, що сподівалися на Бога, оздоблювали себе, підкоряючись своїм чоловікам:
6Так Сарра підкорялася Авраамові, називаючи його володарем; а ви – доньки її, якщо добро будете чинити і не зазнаватимете збентеження від жодного страху.
7Так само й ви, чоловіки, – поводьтеся доброчинно з дружинами, немов із найнетривкішою посудиною, виявляючи їм честь, як співспадкоємцям щасливого життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8Нарешті будьте всі однодумцями, співчутливі один до одного, любіть, як браття милосердні, дружелюбні, при доброму глузді;
9Не платіть злом за зло, або ж лайкою за лайку; навпаки, благословляйте, знаючи, що ви для того поклик ані, щоб успадкувати благословення.
10Бо хто любить життя і хоче бачити добрі дні, нехай утримує язика свого від лихого і уста свої від лукавих слів,
11Ухиляйся від злого і чини добро, шукай миру і йди до нього;
12Тому що очі Господа звернені до праведних і вуха Його – до молитви їхньої, зате обличчя Господнє супроти тих, що вдаються до лихого, щоби винищити їх на землі.
13І хто заподіє вам лихо, якщо ви будете ревно ставитися до добра?
14А якщо й страждаєте за правду, то ви блаженні, а страху їхнього не бійтеся і не бентежтеся.
15Господа Христа святіть у серцях ваших і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто вимагатиме оповіді про вашу надію, з лагідністю і страхом.
16Майте добру совість, щоб тим, за що лихословлять вас, як злодіїв, були посоромлені ті, котрі ганьблять ваше добре життя у Христі.
17Бо, якщо угодно волі Божій, краще постраждати за добрі справи, аніж за лихі.
18Тому що Христос також одного разу постраждав за гріхи наші, аби привести нас до Бога, праведник за неправедних, був убитий у плоті, проте ожив духом,
19Котрим Він, зійшовши, проповідував духам в ув’язненні.
20Колись непокірним Божому довготерпінню, що наджидало їх, за днів Ноя, в часи спорудження Ковчега, у котрому небагато, тобто, вісім душ, врятувалися від води.
21Так само й нас нині подібне до цього прообразу хрещення, не тілесної нечистоти обмивання, але обіцянка Богові доброї совісті, врятує воскресінням Ісуса Христа.
22Котрий знову піднявся на небо і нині є праворуч Бога і Котрому підкорилися Ангели і влади, і сили.