1І пішов Рехавам до Сихему, бо до Сихему прийшли всі ізраїльтяни, щоб настановити його на царство.
2І почув про те Єровоам, син Неватів, коли був ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Єровоам із Єгипту.
3І послали за ним, і прикликали його. Тоді Єровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили до Рехавама, і сказали:
4Батько твій наклав на нас важке ярмо, а ти тепер учини для нас легшою жорстоку роботу батька твого і важке ярмо, котре він поклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.
5І сказав він їм: Зараз ідіть, а за три дні поверніться до мене. І пішов народ.
6Цар Рехавам радився зі своїми старшинами, котрі стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: Як порадите ви мені відповісти цьому народові?
7Вони говорили йому і сказали: Якщо ти цього дня будеш слугою народові цьому, і прислужишся йому, і вдовольниш їх, і будеш говорити їм приязно, то вони будуть твоїми служниками на всі дні.
8Але він знехтував порадою старшин, що вони порадили йому; і радився з молодими юнаками, котрі зростали разом із ним і котрі стояли перед ним.
9І сказав їм: Що ви порадите мені відповісти народові цьому, котрий говорив мені і сказав: Учини для нас легшим ярмо, котре поклав на нас батько твій?
10І говорили йому молоді юнаки, котрі зростали разом із ним, і сказали: Отак скажи народові цьому, котрий говорив тобі і сказав: Батько твій поклав на нас важке ярмо, то учини полегшення нам; то скажи їм: Мій мізинець грубший, аніж стегно батька мого.
11Отож, якщо батько мій обтяжував вас важким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас батогами, а я каратиму скорпіонами!
12І прийшов Єровоам та увесь народ до Рехавама третього дня, як наказав цар, кажучи: Поверніться до мене за три дні.
13І відповідав цар народові суворо, і знехтував порадою старшин, що вони радили йому.
14І говорив він за порадою молодих юнаків, і сказав: Батько мій поклав на вас важке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас батогами, а я каратиму скорпіонами.
15І не послухав цар народу; бо такою була воля Господа, щоб справдилося слово Його, котре вирік Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
16І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповідав народ цареві, і сказав: Яка нам частка в Давиді? Немає нам спадщини у синові Єссея! До шатрів своїх, Ізраїлю! Відтепер пізнай дім свій, Давиде! І розійшовся Ізраїль по шатрах своїх.
17Тільки над синами Ізраїлевими котрі жили в горах Юдиних, царював Рехавам.
18І послав цар Рехавам Адонірама, урядовця над даниною; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; а цар Рехавам кинувся до колісниці, щоб утекти до Єрусалиму.
19І відкинувся Ізраїль від дому Давидового аж донині.
20Коли зачули всі ізраїльтяни, що повернувся Єровоам, то послали, і прикликали його на зібрання, і настановили його царем над усіма ізраїльтянами, за домом Давидовим не залишилось анічого, окрім коліна Юдиного і Беньямінового.
21І прийшов Рехавам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім, а також із коліна Беньямінового сто вісімдесят тисяч вибраних вояків, щоб воювати з Ізраїлевим домом, аби повернути царство Рехавамові, Соломоновому синові.
22І було слово Боже до Шемаї, чоловіка Божого, і сказано:
23Скажи Рехавамові, Соломоновому синові, цареві Юдиному і всьому дому Юдиному й Беньяміновому, і решті народу:
24Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з братами вашими, синами Ізраїля; поверніться кожний до свого дому, бо це від Мене було. І виявили послух вони перед словом Господнім, і повернулися назад за словом Господнім.
25І збудував Єровоам Сихема на горі Ефраїмовій, і оселився в ньому: звідти пішов, і збудував Пенуїла.
26І говорив Єровоам у серці своєму: Царство може знову перейти до дому Давидового;
27Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму для приношення пожертви в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до володаря їхнього, до Рехавама, царя Юдиного; і вони заб’ють мене, і повернуться до Рехавама, царя Юдиного.
28І, порадившися, цар виготовив двох золотих телят і сказав народові: Не варто вам ходити до Єрусалиму; ось боги твої, Ізраїлю, котрі вивели тебе з єгипетської землі.
29І поставив він одного в Бет-Елі, а другого в Дані.
30І призвело це до гріха; бо народ почав ходити до одного з них, навіть до Дана.
31І спорудив він капище на пагорбі, і настановив із народу священиків, котрі не були із синів Левійових.
32І встановив Єровоам свято у восьмому місяці, п’ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив пожертви на жертовнику; те саме чинив він і у Бет-Елі, аби приносити пожертву телятам, котрих виготовив. І настановив у Бет-Елі священиків пагорбів, котрі поробив.
33І приніс пожертви на жертовнику, котрого він спорудив у Бет-Елі, п’ятнадцятого дня восьмого місяця, місяця, котрого він довільно призначив, і встановив свято для синів Ізраїля, і підійшов до жертовника, щоб звершити кадіння.