1І я не міг розмовляти з вами, браття, як з духовними, але як із тілесними, як з немовлятами у Христі.
2Я насичував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силі, і навіть зараз не в силі,
3Тому що ви ще тілесні. Бо, якщо поміж вами заздрість, сварка і розбрат, то чи не тілесні ви? І чи не за людським звичаєм чините?
4Бо коли один каже: Я – Павлів, а другий: Я Аполлосів, то чи не тілесні ви?
5Хто Павло? Хто Аполлос? Вони лише служники, через котрих ви увірували, і причому, як і скільки поклав кожному Господь.
6Я посадив, Аполлос поливав, але виростив Бог.
7Тому той, що садив, і той, що поливав, є ніщо, а все вчинив Бог, Котрий вирощує.
8Отож, і той, що садить, і той, що поливає, є єдине; але кожний дістане свою нагороду за свою працю.
9Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа споруда.
10Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівничий, поклав основу (підмурок), а інший будує на ній; проте кожний зважай, як будує.
11Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, котра є Ісус Христос.
12Чи будує хтось на цій основі із золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи, –
13Кожного діяння виявиться, бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробує справу кожного, якою вона є.
14У кого діяння, котре він будував, устоїть, той дістане нагороду;
15А в кого діяння згорить, той зазнає втрати; а втім, сам урятується, але так, неначе з вогню.
16Хіба ви не знаєте, що ви є храм Божий, і Дух Божий живе у вас?
17Якщо хтось спустошить храм Божий, того покарає Бог, бо храм Божий святий; а цей храм – ви.
18Нехай ніхто не спокушає сам себе; якщо хтось із вас гадає собі бути мудрим у віці цьому, то будь безумним, щоб стати мудрим.
19Бо мудрість світу цього є безум перед Богом, як написано: Він ловить мудрих в лукавстві їхньому.
20І ще: Господь знає розумування мудраків, що вони марнота.
21Тож, ніхто не хвалися людьми, бо все ваше:
22Чи Павло, чи Аполлос, або Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, а чи прийдешнє, – все ваше;
23А ви – Христові, а Христос Божий.