1І оці також прийшли до Давида у Ціклаґ, коли він ще ховався від Саула, сина Кішового, і були з хоробрих, які допомагали в битві.
2Озброєні луком, які правою і лівою рукою кидали каміння і пускали стріли з лука, – з братів Саулових, – від Беньяміна.
3Старший Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу.
4І гівонянин Їшмая, лицар серед тридцятьох і старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад.
5Елузай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаруф’янин Шефатія.
6Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яховам, хорх’яни.
7І Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8З ґадян відділилися до Давида в укріплення, в пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – їхні лиця, і вони прудкі, мов сарни в горах.
9Старший Езер, другий Овадія, третій – Еліав.
10Четвертий – Мішманна, п’ятий – Їрмея.
11Шостий – Аттай, сьомий – Еліїл,
12Восьмий – Йоханан, дев’ятий – Елзавад,
13Десятий – Єремія, одинадцятий – Махбанай,
14Оці були з Ґадових синів, старшини підрозділів війська, менший – над сотнею, а старший – над тисячою.
15Це вони перейшли Йордан першого місяця, коли він виходить з берегів своїх, і розігнали всіх, хто був у долинах, на схід і на захід.
16Прийшли також із синів Беньямінових і Юдиних в укріплення до Давида.
17Давид вийшов їм назустріч і сказав їм: Якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде у мене з вами одне серце; а якщо для того, аби підступно віддати мене ворогам моїм, то, оскільки немає недоброго в руках моїх, тож нехай бачить Бог батьків наших і заборонить це.
18І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, і він сказав: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону.
19І з Манасіїного коліна перейшли деякі до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.
20Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.
21І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.
22Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.
24Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.
25Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;
26Із синів Левійових – чотири тисячі шістсот;
27І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот;
28І Садок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин.
29Із синів Беньямінових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового;
30Із синів Ефраїмових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх;
31Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем;
32Із синів Іссахарових прийшли люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього.
33Із коліна Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п’ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних;
34Із коліна Нафталі – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами;
35Із коліна Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот;
36А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч.
37А з-за Йордану, від коліна Рубенового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю.
38Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида.
39І були вони там з Давидом три дні, їли і пили, тому що брати їхні надбали їм.
40А також і близькі до них, навіть із коліна Іссахарового, Завулонового і Нафталі, – привозили все їстівне віслюками і верблюдами, і мулами, і волами: борошно, смокви, і родзинки, і вино, і єлей, і великої, і дрібної худоби дуже багато, бо велика радість була в Ізраїлі.