1Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.
2Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.
3Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.
4Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.
5Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.
6Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.
7Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.
8Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.
9Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.
10Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.
11Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.
12Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.