1Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.
2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.
3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.
4Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.
5Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?
6Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.
7Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.
8Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.
9Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.
10Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.
11Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.
12На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?
13В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,
14бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.