Psalms 38
1 Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида.
2 Я сказав: «Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною».
3 Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.
4 Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:
5 «Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій».
6 Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.
7 Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.
8 І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.
9 Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.
10 Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.
11 Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.
12 Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.
13 Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.
14 Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.