1Псалом Давида. На спомин [про суботу].
2Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
3Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.
4Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.
5Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.
6Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.
7Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.
8Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.
9Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.
10Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.
11Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.
12Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.
13А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.
14Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.
15І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.
16Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.
17Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.
18Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.
19Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.
20Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.
21Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.
22Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.
23Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.