Psalms 1392004

1Псалом Давида. Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе.

2Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня.

3Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх.

4Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх.

5Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї.

6І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх.

7Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом.

8На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.

9Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні.

10У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.

Choose Translation

Switch translation for Psalms 139.

Reading Settings

Paragraph viewDisplay verses as flowing paragraphs instead of individual lines
Show verse numbersDisplay verse numbers inline
Red letterHighlight the words of Christ in red

Sign in to save your reading preferences across sessions.