Proverbs 30
1 Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу:
2 справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене,
3 і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю.
4 Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш?
5 Усяке слово Бога чисте; Він — щит тим, хто уповає на Нього.
6 Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем.
7 Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру:
8 суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом,
9 щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: «хто Господь?» і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно.
10 Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним.
11 Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї.
12 Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх.
13 Є рід — о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його!
14 Є рід, у якого зуби — мечі, і щелепи — ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми.
15 У ненаситності дві дочки: «давай, давай!» Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: «достатньо!»
16 Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: «досить!»
17 Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють ворони дольні, і пожеруть пташенята орлині!
18 Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію:
19 путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини.
20 Така путь і дружини перелюбної; поїла й обтерла рот свій, і говорить: «я нічого поганого не зробила».
21 Від трьох трясеться земля, чотирьох вона не може носити:
22 раба, коли він стає царем; нерозумного, коли він досита їсть хліб;
23 ганебну жінку, коли вона виходить заміж, і служницю, коли вона займає місце пані своєї.
24 Ось чотири малих на землі, але вони мудріші за мудрих:
25 мурахи — народ несильний, але влітку заготовляють їжу свою;
26 гірські миші — народ слабкий, але ставлять доми свої на скелі;
27 у сарани немає царя, але виступає уся вона струнко;
28 павук лапками чіпляється, але буває у царських чертогах.
29 Ось троє мають струнку ходу, і четверо струнко виступають:
30 лев, силач між звірами, не посторониться ні перед ким;
31 кінь і козел, [проводир стада,] і цар серед народу свого.
32 Якщо ти у зарозумілості своїй зробив дурість і помислив зле, то поклади руку на вуста;
33 тому що, як збивання молока робить масло, поштовх у ніс викликає кров, так і пробудження гніву чинить сварку.