1Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення.
2Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне.
3Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно.
4Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її.
5Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його.
6У гріху злої людини — тенета для неї, а праведник веселиться і радіє.
7Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи.
8Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот.
9Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, — не має спокою.
10Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя.
11Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його.
12Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві.
13Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь.
14Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться.
15Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері.
16При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх.
17Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй.
18Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону — блаженний.
19Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається.
20Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього.
21Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином.
22Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить.
23Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану.
24Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те.
25Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці.
26Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини — від Господа.
27Мерзота для праведників — людина неправедна, і мерзота для нечестивого — хто йде прямим шляхом.