1Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними,
2тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні.
3Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується,
4і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном.
5Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою.
6Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах.
7Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх.
8Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником.
9Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей.
10Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя.
11Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття?
12Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її.
13Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї:
14таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена.
15Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його,
16бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель.
17Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.
18Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.
19Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим,
20тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне.
21Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся,
22тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить?
23Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре.
24Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена;
25а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення.
26В уста цілує той, хто відповідає словами вірними.
27Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій.
28Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми?
29Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її».
30Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум:
31і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася.
32І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок:
33«трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, —
34і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна».