1Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою,
2і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний.
3Не захоплюйся ласими стравами його; це — оманна їжа.
4Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої.
5Спрямуєш очі твої на нього, і — його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба.
6Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її;
7тому що, які думки у душі її, така й вона; «їж і пий», говорить вона тобі, а серце її не з тобою.
8Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно.
9У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої.
10Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь,
11тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою.
12Прихили серце твоє до навчання і вуха твої — до розумних слів.
13Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре;
14ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла.
15Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце;
16і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе.
17Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому;
18тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена.
19Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь.
20Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом:
21тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я.
22Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє.
23Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму.
24Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього.
25Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе.
26Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми,
27тому що блудниця — глибока прірва, і чужа дружина — вузький колодязь;
28вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників.
29У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі?
30У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого.
31Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно:
32згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид;
33очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне,
34і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли.
35[І скажеш:] «били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого».