Proverbs 19
1 Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
2 Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
3 Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
4 Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
5 Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
6 Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки.
7 Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
8 Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
9 Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
10 Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
11 Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин.
12 Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву.
13 Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба.
14 Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа.
15 Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
16 Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине.
17 Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
18 Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
19 Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
20 Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
21 Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
22 Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
23 Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
24 Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
25 Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
26 Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний.
27 Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
28 Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
29 Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних.