Proverbs 1— 2004

¹Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,

²щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;

³засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;

⁴простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість;

⁵послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;

⁶щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.

⁷Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.

⁸Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,

⁹тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.

¹⁰Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;

¹¹якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,

¹²живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу;

¹³наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;

¹⁴жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», —

¹⁵сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,

¹⁶тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.

¹⁷У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,

¹⁸а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.

¹⁹Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.

²⁰Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,

²¹у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:

²²«доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?

²³Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.

²⁴Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;

²⁵і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.

²⁶За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;

²⁷коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.

²⁸Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.

²⁹За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,

³⁰не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;

³¹за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.

³²Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,

³³а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».