1І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви ввійдете в землю вашого поселення, яку Я даю вам,
3і будете приносити жертву Господу, всепалення, або жертву, для якої заколюються воли і вівці, на виконання обітниці, або з ревности, або у свята ваші, щоб зробити приємні пахощі Господу, —
4тоді той, хто приносить жертву свою Господу, повинен принести у приношення від хліба десяту частину [ефи] пшеничного борошна, змішаного с четвертою частиною гина єлею;
5і вина для узливання принось четверту частину гина при всепаленні, або при жертві, що заколюється, на кожного агнця [у приємні пахощі Господу].
6А приносячи барана, принось у приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з третьою частиною гина єлею;
7і вина для узливання принось третю частину гина в приємні пахощі Господу.
8Якщо молодого вола приносиш у всепалення, або жертву, що заколюється, на виконання обітниці, або в мирну жертву Господу,
9то разом з волом слід принести приношення хлібного три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з половиною гина єлею;
10і вина для узливання принось півгина в жертву, у приємні пахощі Господу.
11Так роби при кожному приношенні вола і барана й агнця із овець, або кіз;
12за числом жертв, які ви приносите, так робіть при кожній, за числом їх.
13Всякий тубілець так повинен робити це, приносячи жертву у приємні пахощі Господу;
14і якщо буде між вами жити прибулець, або хто б не був серед вас у роди ваші, і принесе жертву в приємні пахощі Господу, то і він повинен робити так, як ви робите;
15для вас, громада [Господня], і для прибульця, що живе [у вас], устав один, устав вічний у роди ваші: що ви, те і прибулець нехай буде перед Господом;
16закон один і одні права нехай будуть для вас і для прибульця, що живе у вас.
17І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви увійдете в землю, в яку Я веду вас,
19і будете їсти хліб тієї землі, то приносьте приношення Господу;
20від початків тіста вашого корж приносьте у приношення; приносьте його так, як приношення з току;
21від початків тіста вашого віддавайте в приношення Господу в роди ваші.
22Якщо ж переступите з невідання і не виконаєте всіх цих заповідей, які проголосив Господь Мойсеєві,
23всього, що заповів вам Господь [Бог] через Мойсея, від того дня, в який Господь заповів вам, і надалі в роди ваші, —
24то, коли з недогляду громади зроблена помилка, нехай уся громада принесе одного молодого вола [без вад] у всепалення, у приємні пахощі Господу, з хлібним приношенням й узливанням його, за уставом, і одного козла в жертву за гріх;
25і очистить священик усю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, тому що це була помилка, і вони принесли приношення своє в жертву Господу, і жертву за гріх свій перед Господом, за свою помилку;
26і буде прощено всій громаді синів Ізраїлевих і прибульцеві, який живе між ними, тому що весь народ зробив це помилково.
27Якщо ж один хто згрішить з невідання, то нехай принесе козу однолітню в жертву за гріх;
28і очистить священик душу, що зробила помилково гріх перед Господом, і очищена буде, і прощено буде їй;
29один закон нехай буде для вас, як для природного жителя з синів Ізраїлевих, так і для прибульця, який живе у вас, якщо хто зробить що помилково.
30Якщо ж хто з тубільців, або з прибульців, зробить що зухвалою рукою, то він хулить Господа: знищиться душа та з народу свого,
31бо слово Господнє він знехтував і заповідь Його порушив; знищиться душа та; гріх її на ній.
32Коли сини Ізраїлеві були в пустелі, знайшли чоловіка, який збирав дрова в день суботи;
33і привели його ті, які знайшли його, що збирав дрова [в день суботи] до Мойсея та Аарона і до всієї громади [синів Ізраїлевих];
34і посадили його під варту, тому що не було ще визначено, що слід з ним зробити.
35І сказав Господь Мойсеєві: повинен умерти чоловік цей; нехай поб’є його камінням уся громада поза станом.
36І вивела його вся громада геть зі стану, і побили його камінням, і він помер, як повелів Господь Мойсею.
37І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
38оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм, щоб вони робили собі китиці на краях одягу свого в роди їх, і в китиці, що на краях, вставляли нитки з блакитної вовни;
39і будуть вони в китицях у вас для того, щоб ви, дивлячись на них, згадували всі заповіді Господні, і виконували їх, і не ходили услід серця вашого й очей ваших, які тягнуть вас до блудодійства,
40щоб ви пам’ятали і виконували всі заповіді Мої і були святі перед Богом вашим.
41Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом: Я Господь, Бог ваш.