1Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.
2Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
3У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя,
4щоб милостиня твоя була потаємною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
5І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
6Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
7А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть.
8Не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього.
9Моліться ж так: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє;
10нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
12І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;
13І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
14Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний.
15А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.
16Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
17Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє,
18щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, — Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
19Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть.
20Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть,
21бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим;
23коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява?
24Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні.
25Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло — за одяг?
26Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них?
27Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
28І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть;
29кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них;
30якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри!
31Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися?
32Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому.
33Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.
34Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот.