1Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього ученики Його.
2І, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
4Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться.
7Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
11Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради.
12Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас.
13Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям.
14Ви — світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить всім у домі.
16Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати.
18Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19Отже, якщо хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного.
21Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду.
22Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній.
23Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24залиш там дар твій перед жертовником і піди перше помирися з братом твоїм, і тоді прийди й принеси дар твій.
25Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю.
26Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант.
27Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу.
28А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну.
30І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну.
31Сказано також: коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення.
32А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, хіба що через її любодійство, призводить її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33Ще чули ви, що було сказано древнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої.
34А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим;
35ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя.
36І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити.
37Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого.
38Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб.
39А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу.
40І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку.
41І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого.
44А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.
46Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять?
47І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять?
48Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.