1І сталося, коли Ісус закінчив наставляти дванадцятьох учеників Своїх, то пішов звідти, щоб учити й проповідувати в містах їхніх.
2Іоан же, почувши у в’язниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх
3запитати Його: чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати?
4І сказав їм Ісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоанові, що чуєте і бачите:
5сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовістять;
6і блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
7Коли ж вони відійшли, Ісус почав говорити людям про Іоана: на що дивитися ходили ви в пустелю? Чи на тростину, що вітер колише?
8На що ж дивитися ходили ви? Чи на людину, вдягнену в м’який одяг? Ті, що носять м’який одяг, у палацах царських живуть.
9На що ж дивитися ходили ви? На пророка? Так, кажу вам, більш як пророка.
10Цей бо є той, про якого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою.
11Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя; але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
12Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,
13бо всі пророки і закон провіщали до Іоана.
14І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти.
15Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
16Кому ж уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів,
17кажуть: ми грали вам на сопілках, та ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, та ви не ридали.
18Бо прийшов Іоан, який не їсть, не п’є; і кажуть: біса має.
19Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і кажуть: цей чоловік, який любить їсти й пити вино, митарям друг і грішникам. І виправдалась премудрість від синів своїх.
20Тоді почав Ісус докоряти містам, у яких явлено було найбільше чудес Його, за те, що вони не покаялися.
21Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вифсаїдо! Бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони давно покаялися б у веретищі й попелі.
22Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день судний, ніж вам.
23І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня.
24Але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день судний, ніж тобі.
25Продовжуючи далі, Ісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
26Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління.
27Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; і Отця ніхто не знає, тільки Син, і той, кому Син схоче відкрити.
28Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас;
29візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим;
30бо ярмо Моє — благо, і тягар Мій легкий.