John 6— 2004

¹Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї.

²За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.

³Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми.

⁴Наближалася ж Пасха, юдейське свято.

⁵Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?

⁶Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.

⁷Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.

⁸Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому:

⁹тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?

¹⁰Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч.

¹¹Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.

¹²І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало.

¹³І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли.

¹⁴Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ.

¹⁵Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.

¹⁶Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря.

¹⁷І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.

¹⁸Дув сильний вітер, і море хвилювалося.

¹⁹Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.

²⁰Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся.

²¹Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли.

²²Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його.

²³Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім.

²⁴Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.

²⁵І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди?

²⁶Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.

²⁷Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог.

²⁸Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі?

²⁹Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.

³⁰На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш?

³¹Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти.

³²Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.

³³Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.

³⁴На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей.

³⁵Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.

³⁶Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.

³⁷Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.

³⁸Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене.

³⁹Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.

⁴⁰Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.

⁴¹Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.

⁴²І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?

⁴³Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою.

⁴⁴Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день.

⁴⁵У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.

⁴⁶Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця.

⁴⁷Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.

⁴⁸Я є хліб життя.

⁴⁹Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли.

⁵⁰Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре.

⁵¹Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.

⁵²Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?

⁵³Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі.

⁵⁴Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.

⁵⁵Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям.

⁵⁶Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому.

⁵⁷Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене.

⁵⁸Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.

⁵⁹Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.

⁶⁰Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати?

⁶¹Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас?

⁶²А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?

⁶³Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає.

⁶⁴Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його.

⁶⁵І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.

⁶⁶Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.

⁶⁷Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?

⁶⁸Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного,

⁶⁹і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.

⁷⁰Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол.

⁷¹Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох.