Job 24
1 Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його?
2 Межі пересувають, викрадають стада і пасуть у себе.
3 У сиріт відбирають осла, у вдови беруть у заставу вола;
4 бідних зіштовхують з дороги, всі принижені землі примушені ховатися.
5 Ось вони, як дикі осли в пустелі, виходять на справу свою, встаючи рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх;
6 жнуть вони на полі не своєму і збирають виноград у нечестивця;
7 нагі ночують без покрова і без одягу на холоді;
8 мокнуть від гірських дощів і, не маючи притулку, тиснуться до скелі;
9 відривають від грудей сироту і з убогого беруть заставу;
10 змушують ходити нагими, без одягу, і голодних годують колоссям;
11 між стінами вичавлюють олію оливкову, топчуть у точилах і жадають.
12 У містах люди стогнуть, і душа тих, кого убивають, волає, і Бог не забороняє того.
13 Є з них вороги світла, не знають путі його і не ходять стежками його.
14 Зі світанком встає вбивця, умертвляє бідного й убогого, а вночі буває злодієм.
15 І око перелюбника чекає сутінків, говорячи: нічиє око не побачить мене, — і закриває лице.
16 У темряві підкопуються під доми, які вдень вони помітили для себе; не знають світла.
17 Бо для них ранок — смертна тінь, оскільки вони знайомі з жахами смертної тіні.
18 Легкий такий на поверхні води, проклята частка його на землі, і не дивиться він на дорогу садів виноградних.
19 Засуха і спека поглинають снігову воду: так пекло — грішників.
20 Нехай забуде його утроба матері, нехай ласує ним хробак; нехай не залишається про нього пам’яті; як дерево, нехай зломиться беззаконник,
21 який гнітить бездітну, що не народжувала, і вдові не робить добра.
22 Він і сильних захоплює своєю силою; він устає, і ніхто не упевнений за життя своє.
23 А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.
24 Піднялися високо, — і ось, нема їх; падають і вмирають, як і всі, і, як верхівки колосся, зрізуються.
25 Якщо це не так, — хто викриє мене у неправді й на ніщо оберне мову мою?