Jeremiah 52
1 Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років; ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Ливни.
2 І він робив лихе в очах Господа, усе те, що робив Іоаким;
3 тому гнів Господа був над Єрусалимом та Іудою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відійшов від царя Вавилонського.
4 І було, у дев’ятий рік його царювання, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип.
5 І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.
6 У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба у народу землі.
7 Зроблений був пролам у місто, і побігли усі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу; халдеї ж були навколо міста.
8 Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього.
9 І взяли царя, і привели його до царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив над ним суд.
10 І заколов цар Вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Ривлі.
11 А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами; і відвів його цар Вавилонський у Вавилон і посадив його у дім сторо́жі до дня смерти його.
12 У п’ятий місяць, у десятий день місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Вавилонського, — прийшов Навузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем Вавилонським, у Єрусалим
13 і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем.
14 І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима.
15 Бідних з народу та інший народ, який залишався у місті, і перебіжчиків, які перейшли до царя Вавилонського, і взагалі залишок простого народу Навузардан, начальник охоронців, виселив.
16 Тільки трохи з бідного народу землі Навузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників і землеробства.
17 І стовпи мідні, які були у домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли усю мідь їх у Вавилон.
18 І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і всі мідні сосуди, які вживалися при богослужінні, взяли;
19 і блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і фіміамники, і кру́жки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців;
20 також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому, — міді в усіх цих речах неможливо було зважити.
21 Стовпи ці були кожен стовп у вісімнадцять ліктів висоти, і шнурок у дванадцять ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, у чотири пальці.
22 І вінець на ньому мідний, а висота вінця п’ять ліктів; і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні; те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками.
23 Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість; усіх яблук навколо сітки сто.
24 Начальник охоронців узяв також Сераію первосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу.
25 І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті.
26 І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського у Ривлу.
27 І уразив їх цар Вавилонський і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф; і виселений був Іуда із землі своєї.
28 Ось народ, який виселив Навуходоносор: у сьомий рік три тисячі двадцять три юдеї;
29 у вісімнадцятий рік Навуходоносора з Єрусалима виселено вісімсот тридцять дві душі;
30 у двадцять третій рік Навуходоносора Навузардан, начальник охоронців, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ: усього чотири тисячі шістсот душ.
31 У тридцять сьомий рік після переселення Іоакима, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евильмеродах, цар Вавилонський, у перший рік царювання свого, підніс Іоакима, царя Юдейського, і вивів його із в’язничного дому.
32 І розмовляв з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні;
33 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого.
34 Й утримання його, утримання постійне, видавалося йому від царя з дня у день до дня смерти його, у всі дні життя його.