Jeremiah 50— 2004

¹Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка:

²сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені».

³Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть.

⁴У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого.

⁵Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом віч­ним, який не забудеться».

⁶Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою.

⁷Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноб­лювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, на­дією батьків їхніх».

⁸Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець.

⁹Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих на­родів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно.

¹⁰І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь.

¹¹Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні.

¹²У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих на­родів — пустеля, суха земля і степ.

¹³Від гніву Господа вона зробиться без­люд­ною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через ­Вавилон, здивується і посвистить, див­лячись на усі виразки його.

¹⁴Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що на­тя­гують лук, стріляйте у нього, не шко­дуйте стріл, бо він згрішив проти Господа.

¹⁵Зді­йміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним.

¹⁶Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен по­вернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою.

¹⁷Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив.

¹⁸Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського.

¹⁹І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Гала­аді.­

²⁰У ті дні й у той час, — говорить Гос­подь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих.

²¹Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі.

²²Шум бит­ви на землі і велике руйнування!

²³Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами!

²⁴Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа.

²⁵Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській.

²⁶Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося.

²⁷Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх.

²⁸Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його.

²⁹Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого.

³⁰За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь.

³¹Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого.

³²І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його.

³³Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх.

³⁴Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона.

³⁵Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його;

³⁶меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться;

³⁷меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені;

³⁸засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ.

³⁹І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів.

⁴⁰Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися.

⁴¹Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі;

⁴²тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна лю­ди­­на, щоб битися з тобою, дочко Ва­ви­лона.

⁴³Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опус­тилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів.

⁴⁴Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пас­тир протистане Мені?

⁴⁵Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними.

⁴⁶Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами.