Isaiah 8— 2004

¹І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людськими письменами: Магер-шелал-хаш-баз.

²І я узяв собі вірних свідків: Урію священика і Захарію, сина Варахіїного, —

³і приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я: Магер-шелал-хаш-баз,

⁴бо раніше ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, ма­ти моя, — багатства Дамаска і здобич самарійську понесуть перед царем Ассирійським.

⁵І продовжував Господь говорити до мене і сказав ще:

⁶за те, що цей народ зневажає води Силоама, які течуть тихо, і захоплюється Рецином і сином Ремаліїним,

⁷наведе на нього Господь води ріки бурхливі і великі — царя Ассирійського з усією славою його; і підніметься вона в усіх протоках своїх і виступить із усіх берегів своїх;

⁸і піде по Юдеї, наводнить її і високо підніметься — дійде до шиї; і розпростерті крила її будуть по усій широті землі Твоєї, Еммануїле!

⁹Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть!

¹⁰Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!

¹¹Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав:

¹²«Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться.

¹³Господа Саваофа — Його шануйте свято,­ і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!

¹⁴І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси­ для обох домів Ізраїля, петлею і сіт­кою для жителів Єрусалима.

¹⁵І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.

¹⁶Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».

¹⁷Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.

¹⁸Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Са­ва­офа, Який живе на горі Сионі.

¹⁹І ко­ли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звер­татися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?

²⁰Звер­тайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.

²¹І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.

²²І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завж­ди буде морок там, де тепер він загуснув.