Isaiah 1— 2004

¹Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських.

²Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене.

³Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізра­їль не знає [Мене], народ Мій не ро­­­зуміє.

⁴На жаль, народ грішний, на­род обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраї­левого, — повернулися назад.

⁵У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло.

⁶Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм.

⁷Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорож­ніло, як після руйнування чужинця­ми.

⁸І за­лиши­лася дочка Сиону, як намет у вино­граднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто.

⁹Якби Господь Саваоф не полишив нам не­великого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі.

¹⁰Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський!

¹¹Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу.

¹²Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої?

¹³Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і свят­кування!

¹⁴Новомісяччя ваші і свята­ ваші ненавидить душа Моя: вони тя­гар для Мене; Мені тяжко нести їх.

¹⁵І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.

¹⁶Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло;

¹⁷навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову.

¹⁸Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю.

¹⁹Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага зем­лі;

²⁰якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять.

²¹Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці.

²²Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване­ водою;

²³князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них.

²⁴Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм!

²⁵І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відок­ремлю від тебе все свинцеве;

²⁶і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна».

²⁷Сион спасеться правосуддям, і сини його, які на­вер­нулися, правдою;

²⁸усім же від­ступ­никам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться.

²⁹Вони будуть посоромлені за діб­рови, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі;

³⁰бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води.

³¹І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить.