Hosea 7— 2004

¹Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і зло­дій­­ство Самарії: бо вони чинять не­прав­диво; і входить злодій, і розбійник­ грабує на вулицях.

²Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм.

³Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми — князів.

⁴Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне.

⁵«День нашого царя!» — говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників.

⁶Бо вони підступництвом своїм роб­лять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь.

⁷Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене.

⁸Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб.

⁹Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає.

¹⁰І гордість Ізраїля при­нижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бо­га свого і не знайшли Його.

¹¹І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію.

¹²Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небес­них скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.

¹³Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Ме­не.

¹⁴І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються.

¹⁵Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене.

¹⁶Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали — як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.