1У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: «ходімо і повернемося до Господа! бо Він уразив — і Він зцілить нас, поразив — і перев’яже наші рани;
2оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його.
3Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря — явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю».
4Що зроблю тобі, Єфреме? що зроблю тобі, Іудо? благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає.
5Тому Я уражав через пророків і бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло, що сходить.
6Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення.
7Вони ж, подібно до Адама, порушили завіт і там зрадили Мене.
8Галаад — місто нечестивців, заплямоване кров’ю.
9Як розбійники підстерігають людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і робить мерзоти.
10У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння в Єфрема, осквернився Ізраїль.
11І тобі, Іудо, призначені жнива, коли Я поверну полон народу Мого.