Hebrews 9— 2004

¹Перший завiт мав постанову про Богослужiння i святилище земне;

²бо побудована була ски­нiя перша, в якiй був свiтильник i трапеза та жертовнi хлiби i яка називається «святе».

³За другою ж завiсою була скинiя, названа «Святе святих»,

⁴яка мала золоту кадильницю i обкутий з усiх боків золотом ковчег завiту, де бу­ли золотий сосуд з манною, жезл Ааронiв розквiтлий та скрижалi завiту,

⁵а над ним херувими слави, що осiняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно.

⁶При такому влаштуваннi, до першої скинiї завжди входять священики вiдправляти Богослужiння;

⁷а до другої — раз на рiк один тiльки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе i за грi­хи народу.

⁸Цим Дух Святий показує, що ще не вiдкрита путь у святилище, доки стоїть перша ски­­нiя.

⁹Вона є образ теперiш­нього часу, за якого приносяться дари i жертви, якi не можуть зробити досконалим у совiстi того, хто служить.

¹⁰I вони зi стравами i напоями та рiзноманiтними обмиваннями й обрядами, що стосуються плотi, були встановленi тiльки до часу їх виправлення.

¹¹Але Христос, Первосвященик майбутнiх благ, прийшовши з бi­льшою та досконалiшою скинiєю, нерукотворною, тобто не такого спорудження,

¹²i не з кров’ю коз­лiв i телят, але зi Своєю Кров’ю, один раз увiйшов у святилище i здобув вiчне вiдкуплення.

¹³Бо якщо кров телят i козлiв та попiл телицi через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тiло,

¹⁴то тим бiльше Кров Христа, Який Духом Святим принiс Себе непорочного Боговi, очистить со­вiсть нашу вiд мертвих дiл для служiння Богу Живому i істинному!

¹⁵I тому Вiн є Посередник Но­вого Завiту, щоб внаслiдок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіця­не.

¹⁶Бо де заповіт, там необхід­но, щоб настала смерть заповітни­ка,

¹⁷бо заповіт дійсний після по­мер­лих: він не має сили, коли запові­дач живий.

¹⁸Чому і перший завіт був утверджений не без крови.

¹⁹Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та iссопом i окропив як саму книгу, так i весь народ,

²⁰кажучи: це кров завiту, який заповiдав вам Бог.

²¹Також окропив кров’ю i скинiю та всi богослужбовi сосуди.

²²Та майже все за законом очищається кров’ю, i без проливання крови не буває прощення.

²³Отже, образи небесного повин­нi були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими вiд цих.

²⁴Бо Христос увiйшов не в рукотворне святилище, створене за зразком iстинного, але в са­ме небо, щоб постати нинi за нас перед лице Боже,

²⁵i не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю;

²⁶iнакше треба було б Йому багаторазово страждати вiд початку свiту; Вiн же один раз, на кiнцi вiкiв, з’явився, щоб знищити грiх жертвою Своєю.

²⁷I як людям ви­з­начено один раз умерти, а потiм суд,

²⁸так i Христос, один раз принiсши Себе в жертву, щоб взяти грiхи багатьох, вдруге явиться не для очищення грiха, а для тих, що чекають Його на спасiння.