Hebrews 9
1 Перший завiт мав постанову про Богослужiння i святилище земне;
2 бо побудована була скинiя перша, в якiй був свiтильник i трапеза та жертовнi хлiби i яка називається «святе».
3 За другою ж завiсою була скинiя, названа «Святе святих»,
4 яка мала золоту кадильницю i обкутий з усiх боків золотом ковчег завiту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронiв розквiтлий та скрижалi завiту,
5 а над ним херувими слави, що осiняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно.
6 При такому влаштуваннi, до першої скинiї завжди входять священики вiдправляти Богослужiння;
7 а до другої — раз на рiк один тiльки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе i за грiхи народу.
8 Цим Дух Святий показує, що ще не вiдкрита путь у святилище, доки стоїть перша скинiя.
9 Вона є образ теперiшнього часу, за якого приносяться дари i жертви, якi не можуть зробити досконалим у совiстi того, хто служить.
10 I вони зi стравами i напоями та рiзноманiтними обмиваннями й обрядами, що стосуються плотi, були встановленi тiльки до часу їх виправлення.
11 Але Христос, Первосвященик майбутнiх благ, прийшовши з бiльшою та досконалiшою скинiєю, нерукотворною, тобто не такого спорудження,
12 i не з кров’ю козлiв i телят, але зi Своєю Кров’ю, один раз увiйшов у святилище i здобув вiчне вiдкуплення.
13 Бо якщо кров телят i козлiв та попiл телицi через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тiло,
14 то тим бiльше Кров Христа, Який Духом Святим принiс Себе непорочного Боговi, очистить совiсть нашу вiд мертвих дiл для служiння Богу Живому i істинному!
15 I тому Вiн є Посередник Нового Завiту, щоб внаслiдок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне.
16 Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника,
17 бо заповіт дійсний після померлих: він не має сили, коли заповідач живий.
18 Чому і перший завіт був утверджений не без крови.
19 Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та iссопом i окропив як саму книгу, так i весь народ,
20 кажучи: це кров завiту, який заповiдав вам Бог.
21 Також окропив кров’ю i скинiю та всi богослужбовi сосуди.
22 Та майже все за законом очищається кров’ю, i без проливання крови не буває прощення.
23 Отже, образи небесного повиннi були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими вiд цих.
24 Бо Христос увiйшов не в рукотворне святилище, створене за зразком iстинного, але в саме небо, щоб постати нинi за нас перед лице Боже,
25 i не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю;
26 iнакше треба було б Йому багаторазово страждати вiд початку свiту; Вiн же один раз, на кiнцi вiкiв, з’явився, щоб знищити грiх жертвою Своєю.
27 I як людям визначено один раз умерти, а потiм суд,
28 так i Христос, один раз принiсши Себе в жертву, щоб взяти грiхи багатьох, вдруге явиться не для очищення грiха, а для тих, що чекають Його на спасiння.