Hebrews 7
1 Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрiв Авраама i благословив його, коли той повертався пiсля поразки царiв,
2 якому i десятину Авраам вiддiлив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потiм i тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру»,
3 без батька, без матерi, без родоводу, який не має нi початку днiв, нi кiнця життя, уподiбнюючись Синовi Божому, перебуває священиком назавжди.
4 Бачите, який великий той, якому i Авраам патрiарх дав десятину з кращої здобичi своєї.
5 Тi з синiв Левiєвих, що одержують священство‚ мають заповiдь — брати за законом десятину з народу, тобто зi своїх братiв, хоча й цi вийшли вiд стегон Авраамових.
6 Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину вiд Авраама i благословив того, хто мав обiтницю.
7 Без усякого ж заперечення менший благословляється бiльшим.
8 I тут десятини беруть люди смертнi, а там — той, хто має про себе свiдчення, що вiн живе.
9 I, так би мовити, сам Левiй, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину;
10 бо вiн був iще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрiв його.
11 Отже, якби досконалiсть осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б iще була потреба поставати iншому священиковi за чином Мелхиседековим, а не iменуватися за чином Аароновим?
12 Адже iз змiною священства необхiдно бути змiнi i закону,
13 бо Той, про Кого говориться це, належав до iншого колiна, з якого нiхто не приступав до жертовника.
14 Бо вiдомо, що Господь наш засяяв iз колiна Іуди, про яке Мойсей нiчого не сказав стосовно священства.
15 I це ще яснiше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик iнший,
16 Який є таким не за законом заповiдi плотської, а за силою життя нескiнченного.
17 Бо засвiдчено: «Ти Священик повiк за чином Мелхиседековим».
18 Скасування ж попередньої заповiдi буває через її неміч та марність,
19 бо закон нiчого не довiв до досконалости; але вводиться краща надiя, через яку ми наближаємося до Бога.
20 I що це було не без клятви, —
21 бо тi були священиками без клятви, а Цей iз клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь i не розкається: Ти Священик повiк за чином Мелхиседековим», —
22 то поручителем кращого завiту став Iсус.
23 До того ж тих священикiв було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24 а Цей, оскільки перебувати Йому вiчно, має i священство нескiнченне,
25 тому й може завжди спасати тих, якi приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
26 Таким i повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, вiддiлений вiд грiшникiв i пiднесений вище небес,
27 Який не має потреби щоденно, як тi первосвященики, приносити жертву спочатку за свої грiхи, потiм за грiхи народу, бо Вiн зробив це один раз, принiсши в жертву Себе Самого.
28 Бо закон настановляє первосвящениками людей, якi мають немочi, а слово клятвене, пiсля закону, поставило Сина, навiки довершеного.