Genesis 25— 2004

¹І взяв Авраам ще дружину, на ім’я Хеттура.

²Вона народила йому Зимрана, Іокшана, Медана, Мадіана, Ішбака і Шуаха.

³Іок­шан породив Шеву, [Фемана] і Дедана. Сини Дедана були: [Рагуїл, Нав­деїл,] Ашурим, Летушим і Леюмим.

⁴Сини Мадіана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Усі ці — сини Хеттури.

⁵І віддав Авраам усе, що було в нього, Ісааку [синові своєму],

⁶а си­нам наложниць, які були у Авраама,­ дав Авраам подарунки і відіслав їх від Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, у землю східну.

⁷Днів життя Авраамового, які він прожив, було сто сімдесят п’ять років;

⁸і упокоївся Авраам, і помер у старості добрій, старий і насичений [життям], і приєднався до народу свого.

⁹І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпеле, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, що напроти Мамре,

¹⁰на полі [і в печері], які Авраам придбав від синів Хетових. Там поховані Авраам і Сар­ра, дружина його.

¹¹Після смерти Авраама Бог благословив Ісаака, си­на його. Ісаак жив при Беер-лахай-рої.

¹²Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, якого народила Аврааму Агар єгиптянка, служниця Саррина;

¹³і ось імена синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеєл, Мивсам,

¹⁴Мишма, Дума, Масса,

¹⁵Хадад, Фема, Ієтур, Нафиш і Кедма.

¹⁶Ці є сини Ізмаїлові, і це імена їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх. Це дванадцять князів племен їхніх.

¹⁷Років же життя Ізмаїлового було сто тридцять сім років; і упокоївся він, і помер, і приєднався до народу свого.

¹⁸Вони жили від Хавили до Сура, що перед Єгиптом, як ідеш до Ассирії. Вони оселилися перед лицем усіх братів своїх.

¹⁹Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.

²⁰Ісаак був сорока років, коли він узяв собі за дружину Ревекку, дочку­ Ва­фуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.

²¹І молився Ісаак Господу за [Ревек­ку] дру­жину свою, тому що вона була неплідна; і Господь почув його, і зачала Ревекка, дружина його.

²²Си­ни в утробі її почали битися, і вона сказала: якщо так буде, то для чого мені це? І пішла запитати Господа.

²³Господь сказав їй: два племе­ні в утробі твоїй, і два різних народи­ вийдуть з утроби твоєї; один народ стане сильнішим за інший, і більший буде служити меншому.

²⁴І настав час народити їй: і ось близнюки­ в утробі її.

²⁵Першим вийшов червоний, весь, як шкіра, кошлатий; і нарекли йому ім’я Ісав.

²⁶Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п’яту Ісава; і наречено йому ім’я Яків. Ісаак же був шістдесяти років, коли вони народилися [від Ревекки].

²⁷Діти виросли, і став Ісав людиною вправною у звіроловстві, людиною полів; а Яків людиною лагідною, що живе у наметах.

²⁸Ісаак любив Ісава, тому що здобич його була за сма­ком його, а Ревекка любила Якова.

²⁹І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля втомленим.

³⁰І сказав Ісав Якову: дай мені поїсти черво­ного, червоного цього, тому що я втомився. Від цього дано йому прізвисько: Єдом.

³¹Але Яків сказав [Ісаву]: продай мені зараз же своє первородство.

³²Ісав сказав: ось, я вмираю, що мені з цього первородства?

³³Яків сказав [йому]: поклянися мені зараз же. Він поклявся йому, і продав [Ісав] первородство своє Якову.

³⁴І дав Яків Ісаву хліби і страви із сочевиці; і він їв і пив, і встав і пішов; і зневажив Ісав первородство.