Galatians 1
1 Павло апостол, обраний не людьми i не через людину, але Iсусом Христом i Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,
2 i вся братiя, яка зi мною, — Церквам Галатiйським:
3 благодать вам i мир вiд Бога Отця i Господа нашого Iсуса Христа,
4 Який вiддав Себе Самого за грiхи нашi, щоб визволити нас вiд сучасного лукавого вiку, з волi Бога i Отця нашого;
5 Йому i слава на вiки вiкiв. Амiнь.
6 Дивуюся, що вiд того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до iншого благовiстування,
7 яке, зрештою, не iнше, а тiльки є люди, що бентежать вас i хочуть спотворити благовiстування Христове.
8 Та коли б навiть ми або ангел з неба став благовiстити вам не те, що ми вам благовiстили, нехай буде анафема.
9 Як ми ранiше казали, так i тепер ще говорю: хто благовiстить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема.
10 Чи в людей я шукаю тепер благоволiння, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я i тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим.
11 Сповiщаю ж вам, браття, що Євангелiє, яке я благовiстив, не є людське;
12 бо я прийняв його i навчився не вiд людини, а через одкровення Iсуса Христа.
13 Ви чули про мiй попереднiй спосiб життя в юдействi, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її
14 i перевершував у юдействi багатьох ровесникiв моїх у роді моєму, будучи надмiрним ревнителем батькiвських моїх передань.
15 Коли ж Бог, Який обрав мене вiд утроби матерi моєї i покликав благодаттю Своєю, благоволив
16 вiдкрити в менi Сина Свого, щоб я благовiстив Його язичникам, — я не став тодi ж радитися з плоттю i кров’ю
17 i не пiшов у Єрусалим до тих, що стали апостолами ранiше за мене, а пiшов до Аравiї i знову повернувся в Дамаск.
18 Потiм‚ через три роки‚ пiшов я до Єрусалима побачити Петра i пробув у нього днiв п’ятнадцять.
19 Іншого з апостолiв не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього.
20 А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю.
21 Потiм я пiшов до країн Сирiї та Киликiї.
22 Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був вiдомий,
23 вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовiстить вiру, яку ранiш знищував, —
24 i славили Бога за мене.