1І було до мене слово Господнє:
2сину людський! поверни лице твоє до гір Ізраїлевих і проречи на них,
3і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господа Бога. Так говорить Господь Бог горам і пагорбам, долинам і лощинам: ось, Я наведу на вас меч, і зруйную висоти ваші;
4і жертовники ваші будуть спустошені, стовпи ваші на честь сонця будуть розбиті, і повалю убитих ваших перед ідолами вашими;
5і покладу трупи синів Ізраїлевих перед ідолами їхніми, і розсиплю кістки ваші навколо жертовників ваших.
6У всіх місцях вашого мешкання міста́ будуть спустошені й висоти зруйновані, для того, щоб спустошені і зруйновані були жертовники ваші, щоб розтрощені і знищені були ідоли ваші, й розбиті сонячні стовпи ваші, і згладилися витвори ваші.
7Й будуть падати серед вас убиті, і пізнаєте, що Я Господь.
8Але Я збережу залишок, так що будуть у вас серед народів такі, які вціліли від меча, коли ви будете розсіяні по землях.
9І згадають про Мене вцілілі ваші серед народів, куди будуть відведені у полон, коли Я скрушу блудне серце їх, що відпало від Мене, і очі їхні, що блудили вслід ідолам; і вони до самих себе відчують огиду за те зло, яке вони робили в усіх мерзотах своїх;
10і пізнають, що Я Господь; не даремно говорив Я, що наведу на них таку біду.
11Так говорить Господь Бог: сплесни руками твоїми і тупни ногою твоєю, і скажи: горе за всі мерзенні злодіяння дому Ізраїлевого! упадуть вони від меча, голоду і моровиці.
12Хто далеко, той помре від моровиці; а хто близько, той упаде від меча; а хто залишився й уцілів, помре від голоду; так звершу над ними гнів Мій.
13І пізнаєте, що Я Господь, коли уражені будуть лежати між ідолами своїми навколо жертовників їх, на всякому високому пагорбі, на всіх вершинах гір і під усяким зеленим деревом, і під усяким гіллястим дубом, на тому місці, де вони приносили запашні куріння всім ідолам своїм.
14І простягну на них руку Мою, і зроблю землю пустелею і степом, від пустелі Дивлаф, у всіх місцях проживання їх, і пізнають, що Я Господь.