Ezekiel 35
1 І було до мене слово Господнє:
2 сину людський! поверни лице твоє до гори Сеїр і проречи на неї пророцтво
3 і скажи їй: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, горо Сеїр! і простягну на тебе руку Мою і зроблю тебе порожньою і безлюдною.
4 Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спустієш і пізнаєш, що Я Господь.
5 Оскільки у тебе вічна ворожнеча, і ти віддавала синів Ізраїлевих до рук меча під час нещастя їх, під час остаточної загибелі:
6 за це — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю тебе кров’ю, і кров буде переслідувати тебе; оскільки ти не ненавиділа крови, то кров і буде переслідувати тебе.
7 І зроблю гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і знищу на ній того, хто приходить, і того, хто повертається.
8 І наповню висоти її вбитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх рівчаках твоїх будуть падати убиті мечем.
9 Зроблю тебе пустелею вічною, і в містах твоїх не будуть жити, і пізнають, що Я Господь.
10 Оскільки ти говорила: ці два народи і ці дві землі будуть мої, і ми заволодіємо ними, хоч і Господь був там»:
11 за те, — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю з тобою за мірою ненависти твоєї і заздрости твоєї, яку ти виявила з ненависти твоєї до них, і явлю Себе їм, коли буду судити тебе.
12 І пізнаєш, що Я, Господь, чув усі знущання твої, які ти промовляла на гори Ізраїлеві, говорячи: «спустіли! нам віддані на поживу!»
13 Ви величалися переді Мною язиком вашим і множили промови ваші проти Мене; Я чув це.
14 Так говорить Господь Бог: коли вся земля буде радіти, Я зроблю тебе пустелею.
15 Як ти раділа тому, що наділ дому Ізраїлевого спустів, так зроблю Я і з тобою: спустошена будеш, горо Сеїр, і вся Ідумея разом, і пізнають, що Я Господь.