Ezekiel 31— 2004

¹В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:

²сину людський! скажи фараонові, царю Єгипетському, і народу його: з ким ти зрівнюєш себе у вели­чі твоїй?

³Ось, Ассур був кедр на Ли­­ва­ні, з красивими гілками і тінистим листям, і високий на зріст; вершина його знаходилася серед товстих сучків.

⁴Води вирощували його, безодня піднімала його, ріки її оточу­вали розплідник його, і вона протоки­ свої посилала до усіх дерев польових.

⁵Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався.

⁶На сучках його вили гнізда всякі птахи небесні, під гілка­ми його виводили дітей усякі звірі польові, і під тінню його жили всякі численні народи.

⁷Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод.

⁸Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю.

⁹Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому.

¹⁰Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і сер­це його загордилося величчю його, —

¹¹за те Я віддав його у руки воло­да­­­реві народів; він учинив з ним, як пот­рібно; за беззаконня його Я відки­нув його.

¹²І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і пова­ли­ли його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скру­ши­лися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і за­лишили його.

¹³На уламках його роз­містилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі.

¹⁴Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із се­редини товстих сучків, і щоб не при­­ліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу.

¹⁵Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього бе­зодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому.

¹⁶Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду;

¹⁷бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів.

¹⁸Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог.