Ezekiel 31
1 В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:
2 сину людський! скажи фараонові, царю Єгипетському, і народу його: з ким ти зрівнюєш себе у величі твоїй?
3 Ось, Ассур був кедр на Ливані, з красивими гілками і тінистим листям, і високий на зріст; вершина його знаходилася серед товстих сучків.
4 Води вирощували його, безодня піднімала його, ріки її оточували розплідник його, і вона протоки свої посилала до усіх дерев польових.
5 Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався.
6 На сучках його вили гнізда всякі птахи небесні, під гілками його виводили дітей усякі звірі польові, і під тінню його жили всякі численні народи.
7 Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод.
8 Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю.
9 Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому.
10 Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і серце його загордилося величчю його, —
11 за те Я віддав його у руки володареві народів; він учинив з ним, як потрібно; за беззаконня його Я відкинув його.
12 І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і повалили його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скрушилися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і залишили його.
13 На уламках його розмістилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі.
14 Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із середини товстих сучків, і щоб не приліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу.
15 Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього безодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому.
16 Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду;
17 бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів.
18 Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог.