Ezekiel 30— 2004

¹І було до мене слово Господнє:

²сину людський! проречи пророцтво і скажи: так говорить Гос­подь Бог: ридайте! о, злощасний день!

³Бо близько день, так! близький день Господа, день похмурий; час народів настає.

⁴І піде меч на Єгипет, і жах пошириться в Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати уражені, коли візьмуть багатство його, й основи його будуть зруйновані;

⁵Ефіопія і Лівія, і Лідія, і весь змішаний народ, і Хуб, і сини землі завіту разом з ними впадуть від меча.

⁶Так говорить Господь: впадуть основи Єгипту, і впаде гординя могутности його; від Мигдола до Сиєни будуть падати у ньому від меча, — сказав Господь Бог.

⁷І спустіє він серед спусто­шених земель, і міста його будуть серед спустошених міст.

⁸І пізнають, що Я Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть розтрощені.

⁹У той день підуть від Мене вісники на кораблях, щоб ус­т­рашити безтурботних ефіоплян, і пошириться у них жах, як у день Єгипту; тому що ось, він іде.

¹⁰Так говорить Господь Бог: покладу кінець багатолюдності Єгипту рукою Навуходоносора, царя Вавилонського.

¹¹Він і з ним народ його, найлютіший з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і виймуть мечі свої на Єгипет, і наповнять землю ураженими.

¹²І ріки зроблю сушею і віддам землю у руки злим, і рукою іноземців спустошу землю і все, що наповнює її. Я, Господь, сказав це.

¹³Так говорить Господь Бог: знищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфисі, і з землі Єгипетської не буде уже володаря, і наведу страх на землю Єгипетську.

¹⁴І спустошу Пафрос і пошлю вогонь на Цоан, і вчиню суд над Но.

¹⁵І виллю лють Мою на Син, фортецю Єгипту, і знищу багатолюд­ність у Но.

¹⁶І пошлю вогонь на Єгипет; затремтить Син, і Но впаде, і на Мемфис нападуть вороги серед дня.

¹⁷Молоді люди Она і Бубаста впадуть від меча, а інші підуть у полон.

¹⁸І в Тафнисі померкне день, коли Я скрушу там ярмо Єгипту, і при­пиниться у ньому горда могутність його. Хмара закриє його, і доч­ки його підуть у полон.

¹⁹Так учиню Я суд над Єгиптом, і пізнають, що Я Господь.

²⁰В одинадцятому році, у першому місяці, у сьомий день місяця, було до мене слово Господнє:

²¹сину людський! Я вже скрушив м’язи фараону, царю Єгипетському; і ось, вони ще не обв’язані для лікування їх і не оповиті лікувальними перев’язками, від яких вони одержали б силу тримати меч.

²²Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на фараона, царя Єгипетського, і скрушу м’язи його, здорові і переламані, так що меч випаде з руки його.

²³І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях.

²⁴А м’язи царя Вавилонського зроблю міцними і дам йому меч Мій у руку, м’язи ж фарао­на скрушу, і він зранений буде силь­но­ стогнати перед ним.

²⁵Зміцню м’язи­ царя Вавилонського, а м’язи у фара­о­на опустяться; і пізнають, що Я Гос­подь, коли меч Мій дам у руки царя Вавилонського, і він простягне його на землю Єгипетську.

²⁶І розсію єгип­тян серед народів, і розвію їх по зем­лях, і пізнають, що Я Господь.