Ezekiel 3— 2004

¹І сказав мені: сину людський! з’їж, що перед тобою, з’їж цей сувій, і йди, говори дому Ізраїлевому.

²Тоді я відкрив уста мої, і Він дав мені з’їсти цей сувій;

³і сказав ме­ні: сину людський! насить утробу твою і наповни нутрощі твої цим сувоєм, який Я даю тобі; і я з’їв, і бу­ло у вустах моїх солодко, як мед.

⁴І Він сказав мені: сину людський! встань і йди до дому Ізраїлевого, і говори їм Моїми словами;

⁵бо не до народу зі словами нерозбірливими і з незрозумілою мовою ти посилаєш­ся, але до дому Ізраїлевого,

⁶не до народів багатьох з нерозбірливими словами і зі незрозумілою мовою, яких слів ти не розумів би; та якби Я послав тебе і до них, то вони послухали б тебе;

⁷а дім Ізраїлів не захоче слухати тебе; бо вони не хочуть слухати Мене, тому що весь дім Ізраїлів з твердим лобом і жорстоким серцем.

⁸Ось, Я зробив і твоє лице міцним проти лиць їх, і твоє чоло твердим проти їх лоба.

⁹Як алмаз, який міцніший за камінь, зробив Я чоло твоє; не бійся їх і не страшися перед лицем їх, бо вони бунтівний дім.

¹⁰І сказав мені: сину людський! усі слова Мої, які буду говорити тобі, прийми серцем твоїм і вислухай вухами твоїми;

¹¹встань і піди до переселених, до синів народу твого, і говори до них, і скажи їм: «так говорить Господь Бог!» чи будуть вони слухати, чи не будуть.

¹²І підняв мене дух; і я чув позаду себе великий громовий голос: «благословенна слава Господа від місця свого!»

¹³і також шум крил тварин, що торкаються одне одного, і стукіт коліс поряд з ними, і звук сильного грому.

¹⁴І дух підняв мене, і взяв ме­не. І йшов я засмученим, зі стривоженим духом; і рука Господня була міцно на мені.

¹⁵І прийшов я до переселених у Тел-Авив, що живуть при ріці Ховарі, і зупинився там, де вони жили, і провів серед них сім днів у здивуванні.

¹⁶Після семи ж днів було до мене слово Господнє:

¹⁷сину людський! Я поставив тебе стражем дому Ізраїлевому, і ти будеш слухати слово з уст Моїх, і будеш напоумлювати їх від Мене.

¹⁸Коли Я скажу беззакон­никові: «смертю помреш!», а ти не бу­деш напоумлювати його і говорити, щоб застерегти беззаконника від беззаконного путі його, щоб він живим був, то беззаконник той помре у беззаконні своєму, і Я стягну кров його від рук твоїх.

¹⁹Але якщо ти на­поумлював беззаконника, а він не навернувся від беззаконня свого і від беззаконного путі свого, то він помре у беззаконні своєму, а ти спас душу твою.

²⁰І якщо праведник відступить від правди своєї і вчинить беззаконно, коли Я покладу перед ним перешкоду, і він помре, то, якщо ти не напоумлював його, він помре за гріх свій, і не згадаються йому праведні діла його, які робив він; і Я стягну кров його від рук твоїх.

²¹Якщо ж ти будеш напоумлювати праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то і він живий буде, тому що був напоумленим, і ти спас душу твою.

²²І була на мені там рука Господа, і Він сказав мені: встань і вийди у поле, і Я буду говорити там з тобою.

²³І встав я, і вийшов у поле; і ось, там стояла слава Господня, як слава, яку бачив я біля ріки Ховарі;­ й упав я на лице своє.

²⁴І ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги мої, і Він говорив зі мною, і сказав мені: йди і замкнися у домі твоєму.

²⁵І ти, сину людський, — ось, покладуть на тебе пута, і зв’яжуть тебе ними, і не будеш ходити серед них.

²⁶І язик твій Я приліплю до гортані твоєї, і ти онімієш, і не будеш викривачем їх, бо вони бунтівний дім.

²⁷А коли Я буду говорити з тобою, тоді відкрию вуста твої, і ти будеш говорити їм: «так говорить Господь Бог!» хто хоче слухати, слухай; а хто не хоче слухати, не слухай: бо вони бунтівний дім.