Exodus 13
1 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2 освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони.
3 І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного:
4 сьогодні виходите ви, у місяці Авиві.
5 І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці;
6 сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу;
7 прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх.
8 І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
9 І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту.
10 Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік.
11 І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, —
12 відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу,
13 а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй.
14 І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства;
15 бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую;
16 і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту.
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту.
18 І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської.
19 І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси.
20 І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі.
21 Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі.
22 Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу.