1Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження.
2Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця.
3Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим.
4Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів.
5Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних;
6тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта!
7Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце.
8Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого.
9Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних.
10Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це.
11Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце:
12тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею.
13Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим?
14У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього.
15Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму.
16Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе?
17Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час?
18Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того.
19Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті.
20Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б;
21тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе;
22бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших.
23Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене.
24Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його?
25Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства,
26і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею.
27Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим.
28Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов.
29Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів.