Deuteronomy 31
1 І пішов Мойсей, і говорив слова ці всім [синам] Ізраїля,
2 і сказав їм: тепер мені сто двадцять років, я не можу уже виходити і входити, і Господь сказав мені: «ти не перейдеш Йордан цей»;
3 Господь Бог твій Сам піде перед тобою; Він знищить народи ці від імені твого, і ти оволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь;
4 і вчинить Господь з ними так само, як Він зробив із Сигоном і Огом, царями аморрейськими, [які були по цей бік Йордану,] і з землею їх, яких Він знищив;
5 і видасть їх Господь вам, і ви зробите з ними за всіма заповідями, які заповів я вам;
6 будьте тверді і мужні, не бійтеся, [не жахайтеся] і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою [і] не відступить від тебе і не залишить тебе.
7 І прикликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх ізраїльтян сказав йому: будь твердим і мужнім, бо ти ввійдеш з народом цим у землю, яку Господь клявся батькам його дати йому, і ти розділиш її на наділи йому;
8 Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся.
9 І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левіїним, які носять ковчег завіту Господнього, і всім старійшинам [синів] Ізраїлевих.
10 І заповів їм Мойсей і сказав: після закінчення семи років, у рік відпущення, у свято кущів,
11 коли весь Ізраїль прийде явитися перед лицем Господа Бога твого на місці, яке обере [Господь], читай цей закон перед усім Ізраїлем для слуху його;
12 збери народ, чоловіків і дружин, і дітей, і прибульців твоїх, які будуть в оселях твоїх, щоб вони слухали й училися, і щоб боялися Господа Бога вашого, і намагалися виконувати всі слова закону цього;
13 і сини їхні, які не знають цього, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого в усі дні, доки ви будете жити на землі, в яку ви переходите за Йордан, щоб оволодіти нею.
14 І сказав Господь Мойсеєві: ось, дні твої наблизилися до смерти; поклич Ісуса і станьте біля [входу] в скинію зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшли Мойсей та Ісус, і стали біля [входу] в скинію зібрання.
15 І явився Господь у скинії в стовпі хмарному, і став стовп хмарний біля входу до скинії [зібрання].
16 І сказав Господь Мойсеєві: ось, ти упокоїшся з батьками твоїми, і стане народ цей блудно ходити услід за чужими богами тієї землі, в яку він вступає, і залишить Мене, і порушить завіт Мій, який Я уклав з ним;
17 і запалає гнів Мій на нього в той день, і Я залишу їх і сховаю лице Моє від них, і він знищений буде, і спостигнуть його багато бід і скорбот, і скаже він у той день: «чи не тому спостигли мене ці біди, що немає [Господа] Бога мого серед мене?»
18 і Я сховаю лице Моє [від нього] у той день за всі беззаконня його, які він зробить, навернувшись до інших богів.
19 Отже, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи її синів Ізраїлевих, і вклади її у вуста їхні, щоб пісня ця була Мені свідченням на синів Ізраїлевих;
20 тому що Я введу їх у землю [добру], як Я клявся батькам їх, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти і насичуватися, і потовстішають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене відкинуть і порушать завіт Мій, [який Я заповів їм];
21 і коли прийде на них багато бід і скорбот, тоді пісня ця буде проти них свідченням, бо вона не вийде [з вуст їхніх і] з вуст нащадків їхніх. Я знаю думки їхні, які вони мають нині, раніше ніж Я ввів їх у [добру] землю, про яку Я клявся [батькам їхнім].
22 І написав Мойсей пісню цю в той день і навчив її синів Ізраїлевих.
23 І заповів Господь Ісусові, синові Навина, і сказав [йому]: будь твердим і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїлевих у землю, про яку Я клявся їм, і Я буду з тобою.
24 Коли Мойсей вписав у книгу всі слова закону цього до кінця,
25 тоді Мойсей повелів левитам, які носять ковчег завіту Господнього, сказавши:
26 візьміть цю книгу закону і покладіть її праворуч ковчега завіту Господа Бога вашого, і вона буде там свідченням проти тебе;
27 бо я знаю впертість твою і жорстокість твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви вперті перед Господом; чи не тим більше після смерти моєї?
28 зберіть до мене усіх старійшин колін ваших [і суддів ваших] і наглядачів ваших, і я скажу їм уголос слова ці і закличу у свідчення на них небо і землю;
29 бо я знаю, що після смерти моєї ви розбеститеся й ухилитеся від путі, яку я заповів вам, і з часом прийдуть на вас біди за те, що ви будете робити зло перед очима Господа [Бога], дратуючи Його ділами рук своїх.
30 І виголосив Мойсей уголос, щоб почуло все зібрання ізраїльтян слова пісні цієї до кінця: