2 Samuel 24— 2004

¹Гнів Господній знову запалав на ізраїльтян, і побудив він проти них Давида сказати: піди, порахуй Ізраїля й Іуду.

²І сказав цар Іоаву воєначальникові, який був при ньому: пройди по всіх колінах Ізраїлевих [і Іудиних] від Дана до Вирсавії, і порахуй народ, щоб знати мені кількість народу.

³І сказав Іоав царю: Господь Бог твій нехай примножить стільки народу, скільки є, і ще у сто разів стільки, а очі госпо­даря мого царя нехай побачать це; але для чого господар мій цар бажає цієї справи?

⁴Але слово царя до Іоава і воєначальників перемогло; і пішов Іоав з воєначальниками від царя рахувати народ ізраїльський.

⁵І перейшли вони Йордан і зупинилися в Ароері, на правому боці міста, що серед долини Гадової, до Іазера;

⁶і прийшли в Галаад і в зем­лю Тахтим-Ходши; і прийшли в Дан-Яан і обійшли Сидон;

⁷і прийшли до укріплення Тира і в усі міс­та хивеян і хананеян і вийшли на південь Юдеї у Вирсавію;

⁸і обійшли­ всю землю і прийшли через дев’ять місяців і двадцять днів у Єрусалим.

⁹І подав Іоав список народного перепису царю; і виявилося, що ізраїльтян було вісімсот тисяч чоловіків сильних, здатних до війни, а юдеян п’ятсот тисяч.

¹⁰І здригнулося серце Давидове після того, як він порахував народ. І сказав Давид Господу: тяжко згрішив я, вчинивши так; і нині молю Тебе, Господи, прости гріх раба Твого, бо вкрай нерозумно зробив я.

¹¹Коли Давид устав на другий день ранком, то було слово Господа до Гада пророка, прозорливця Давида:

¹²піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання пропоную Я тобі; вибери собі одне з них, яке звершилося б над тобою.

¹³І прийшов Гад до Давида, і сповістив йо­­му,­­ і сказав йому: обирай собі, чи бу­ти голоду в країні твоїй сім років, чи щоб ти три місяці бігав від ворогів твоїх, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? тепер розсуди і виріши, що мені відповісти Тому, Хто по­слав мене.

¹⁴І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже; але нехай упаду я в руки Господа, бо велике мило­сердя Його; тільки б у руки людські не впасти мені. [І обрав собі Давид моровицю під час жнив пшениці.]

¹⁵І послав Господь моровицю на ізраїльтян від ранку до призначеного часу; [і почалася моровиця в на­роді] і померло з народу, від Дана до Вир­савії, сімдесят тисяч чоловік.

¹⁶І про­стяг ангел [Божий] руку свою на Єрусалим, щоб спус­тошити його; але Господь пожалів про біду і сказав ангелові, який уражав народ: досить, тепер опусти­ руку твою. Ангел же Гос­подній був то­ді біля току Орни ієву­сеянина.­

¹⁷І сказав Давид Господу, коли побачив ан­гела, який уражав народ, говорячи: ось, я згрішив, я [пастир] вчинив­ беззаконно; а ці вів­ці, що зробили вони? нехай же рука Твоя обернеться на мене і на дім батька мого.

¹⁸І прийшов у той день Гад до Давида і сказав: іди, постав жертовник Господу на току Орни ієву­сеянина.

¹⁹І пішов Давид за словом Гада [пророка], як повелів Господь.

²⁰І глянув­ Орна і побачив царя і слуг його, які йшли до нього, і вийшов Орна й уклонився­ цареві лицем своїм до зем­лі.

²¹І сказав Орна: навіщо прийшов господар мій цар до раба свого? І сказав Давид: купити в тебе тік для спо­руд­ження жер­товника Господу, щоб при­пинилось ураження народу.

²²І сказав Орна Давиду: нехай візьме і принесе в жерт­ву, господар мій, цар, що йому вгодно. Ось воли для всепалення і вози й упряж волова на дрова.

²³Все це, царю, Орна віддає цареві. Ще сказав Орна царю: Господь Бог твій нехай буде милостивим до тебе!

²⁴Але цар сказав Орні: ні, я заплачу́ тобі, що коштує, і не принесу Гос­поду Бо­гу моєму жертви,­ взятої задарма. І купив Давид тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла.

²⁵І спорудив там Давид жертовник Господу і приніс всепалення і мирні жертви. [Потім Соломон розширив жертовник, бо він був малий.] І змилостивився Гос­подь над країною, і припинилось ураження ізраїльтян.