2 Chronicles 36— 2004

¹І взяв народ землі Іоаха­за, сина Іосіїного, [і помазали йо­го] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.

²Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його — Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]

³І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.

⁴І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].

⁵Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Ра­ми].­ І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили бать­ки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбій­ників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим, — за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].

⁶Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вави­лонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.

⁷І час­тину сосудів дому Господнього пе­ре­ніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.

⁸Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїль­ських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став ца­­­рем Ієхонія, син його, замість нього.­

⁹Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.

¹⁰Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.

¹¹Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,

¹²і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єре­мією пророком, який пророкував від уст Господніх,

¹³і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ям Бога, — і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.

¹⁴Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.

¹⁵І посилав до них Гос­подь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жа­лів Свій народ і Свою оселю.

¹⁶Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йому порятунку.

¹⁷І Він навів на них царя Халдейського, — і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Бог у руку його.

¹⁸І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.

¹⁹І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.

²⁰І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,

²¹доки, на виконання слова Господнього, сказаного вустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.

²²А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив­ Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:

²³так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас — з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде. МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ (перекладена з грецької, у єврейському тексті її немає) Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова, і сімені їх праведного [ а ], що створив небо і землю з усією красою їх, що зв’язав море словом повеління Твого, що поклав безодню і запечатав її страшним і славним ім’ям Твоїм, Якого усі бояться, і тремтять від лиця сили Твоєї, тому що ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів [ б ] покарання Твого на грішників [ в ]! Але безмірна і недослідима милість обітування Твого [ г ], тому що Ти Господь вишній, благий, довготерпеливий і многомилостивий і каєшся про злоби людські. Ти, Господи, за множеством Твоєї благості, обіцяв покаяння [ д ] і відпущення тим, що згрішили перед Тобою, і множеством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Отже, Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним [ е ] Аврааму й Ісааку та Якову, які не згрішили перед Тобою, але поклав покаяння мені грішнику, тому що я згрішив більше за кількість піску морського [ є ]. Чис­ленні беззаконня мої, Господи, численні беззаконня мої, і я недостойний дивитися на висоту небесну від безлічі неправд моїх. Я зігнутий багатьма залізними кайданами [ ж ], так що не можу підняти голови моєї, і немає мені відпочинку, тому що прогнівив Тебе і зробив перед Тобою лихе [ з ]: не виконав волі Твоєї, не зберіг повелінь Твоїх, поставив мерзоти і примножив спокуси. І нині схиляю коліна серця мого, благаючи Тебе про благість [ и ]. Згрішив я, Господи, згрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, молячись Тобі: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не згуби мене з беззаконнями моїми і не засуди мене в пекло. Тому що Ти Бог, Бог тих, хто кається, і на мені вияви всю благість Твою, спасши ме­не недостойного з великої милости Твоєї, і буду прославляти Тебе в усі дні життя мого [ і ], тому що Тебе слав­лять усі сили небесні, і Твоя слава повіки. Амінь.