1Про iдоложертовнi страви ми знаємо, бо ми всi маємо знання; але знання надимає, а любов будує.
2Хто гадає, що вiн знає що-небудь, той нiчого ще не знає так, як треба знати.
3Але хто любить Бога, тому дано знання вiд Hього.
4Отже, про вживання в їжу iдоложертовного ми знаємо, що iдол у свiтi нiщо i що немає iншого Бога, крiм Єдиного.
5Бо хоч i є так званi боги, чи на небi, чи на землi, — так як є багато богiв i господарiв багато, —
6але в нас один Бог Отець, вiд Якого все, i ми для Hього, i один Господь Iсус Христос, через Якого все, i ми через Hього.
7Та не в усiх таке знання: деякi й донинi з совiстю, що визнає iдолiв, їдять iдоложертовне, як жертви iдольськi, i совiсть їхня, будучи немiчною, оскверняється.
8Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нiчого не здобуваємо; чи не їмо, нiчого не втрачаємо.
9Однак бережiться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немiчних.
10Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищi, то совiсть його, як немiчного, чи не наверне i його їсти iдоложертовне?
11I вiд твого знання загине немiчний брат, за якого помер Христос.
12А грiшачи таким чином проти братiв i вражаючи немiчну совiсть їхню, ви грiшите проти Христа.
13Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повiк, щоб не спокусити брата мого.